В Україні трансформують п’ять радянських шкіл, одна з них — на Харківщині

Що це за проєкт з трансформації шкіл?

Ідея проєкту тансформації шкіл з’явилась восени 2022 року, а після приходу на посаду міністра освіти Оксена Лісового ініціатива зрушила з місця. Команда урбан-бюро Big City Lab розробила ідеї щодо трансформації типових радянських шкіл, наразі планується збудувати п’ять пілотних проєктів — в Київській, Харківській областях, Запоріжжі та Кривому Розі. Там реконструюють школи, що постраждали від російських обстрілів.

За архітектурні моменти відповідатиме європейська ініціатива Rebuild the Wonderful. Закінчити ж роботи на перших п’яти об’єктах планують до вересня 2024 року.

Для розуміння необхідних змін автори проєкту розмовляли з вчителями та учнями, дізнаючись, чого їм не вистачає у шкільному просторі. Так, вчителі неодноразово казали про бажання мати зону відпочинку, вільну від дітей. Самі ж учні просили урізноманітнити простір на дворі школи, створити місця для інтровертів та навіть screaming room — звукоізольований простір, де можна «прокричатись» і вивільнити емоції.

Читайте також:

• Як мобільна школа «Громадянської просвіти» руйнує соціальну ізоляцію дітей з сіл Харківщини
• З’явився проєкт відбудови зруйнованої росіянами харківської школи 
• ХОВА будує під Харковом підземну школу-укриття

Які принципи відбудови?

У Big City Lab визначили 12 основних принципів, яких вони планують дотримуватись під час відбудови:

1. Безпека. Укриття розглядатимуть не лише як сховища, а й як об’єкти загальної архітектури школи.
2. Школа — це частина спільноти. Школи будуть не тільки місцем для навчання, але і локацією для культурних заходів від громади.
3. Безбар’єрність. Цей принцип є обов’язковим для будування будь-яких об’єктів.
4. Різноманітна шкільна територія. Крім ігрових і спортивних майданчиків, пропонують облаштувати тераси, дворики, зовнішні павільйони.
5. Багатофункціональність у всьому. Наприклад, архітектурні елементи — підвіконня чи сходи-амфітеатри, можна буде використовувати для сидіння.
6. Хол як «серце» шкільної спільноти. Хол повинен мати фізичний і візуальний зв’язок із громадським майданчиком і внутрішнім двором. 
7. Матеріали, що дарують відчуття дому. Проєктувати навіть тактильний досвід — звуки, запахи й дотик. Для цього пропонують використовувати природні матеріали, як-от дерев’яну підлогу чи великі вікна, крізь які заходитиме природне світло.
8. Відображення місцевої ідентичності. Місцеву ідентичність можна визначати розташуванням школи, кліматом, історичним контекстом, особливостями шкільної спільноти та місцевих мешканців.
9. Коридори — це більше, ніж транзит. Їх можна використовувати, наприклад, для відпочинку та зустрічей. 
10. Класи кидають виклик ієрархічності. Виклик ієрархічності — це про те, що учні не мають сидіти за партами й дивитися на вчителя, а можуть робити клас мобільним і підлаштовувати під свої завдання. 
11. Формування стосунків через візуальний контакт. Між класами й коридорами пропонують зробити скляні двері, а також скляні двері до «таємничих» внутрішніх просторів, як-от кабінет директора. Це має сприяти толерантності та формуванню довіри між учасниками навчального процесу.
12. Багатошаровий простір, який можна випробовувати на міцність дитячою допитливістю і який допомагає дитині розкрити свій потенціал. Такий простір потрібен для того, щоб виховати не нормативного радянського громадянина, а вільного й самостійного, який зацікавлений у своїй освіті та має свободу ухвалювати рішення.

Текст і обкладинка — Антон Малиновський