«Чому і як ми говоримо про геноциди?». В межах «П’ятого Харкова» пройдуть нові дискусії (оновлено)

Про що говоритимуть?

27 та 28 січня Харківській Літературний музей проведе низку подій, центральним сюжетом яких є екстремальний досвід геноциду. Організатори наголошують, що сьогодні всі українці є носіями такого досвіду. 

«Дві великі дискусії у продовження заходу покликані запропонувати аудиторії вихід за звичні уявлення про те, що в публічному дискурсі називають геноцидом, і не лише поставити питання щодо певної інструменталізованості самого терміну, але і спрямувати увагу на нищення того, що в сучасній Європі окреслюється як спадок — культурного фонду, але також митців, які працюють в цьому полі», — кажуть у команді проєкту. 

Під час дискусій спікери говоритимуть про зміни в літературному процесі: як і чому автори беруться за складні теми геноциду, що зумовлює успіх одних творів і лишає непоміченими інші.

«У фокусі двох лекцій представлення трагедій XX ст., в яких українські землі були епіцентром — Голокосту та Голодомору, крізь призму художньої літератури. На відповідь філософа про можливість писати поезію після Аушвіцу відповіддю стали нові підходи літераторів», — розповідають організатори.

Учасниками лекцій та дискусій є:

• Софія Андрухович,
• Наталія Горбач,
• Тетяна Пилипчук,
• Артем Харченко,
• Дарина Маттінглі,
• Катерина Семенюк,
• Оксана Довгополова,
• Леся Гасиджак,
• Олександр Воронюк,
• Віталій Титич,
• Наталка Маринчак,
• Володимир Діброва,
• Віктор Дворніков,
• Саша Довжик,
• В’ячеслав Ліхачов,
• Юлія Ніколаєвська,
• Кароліна Кудріна.

---

Читайте також:

• Онлайн-лекція «Проблема хліба: голод 1921-2923 рр. у художніх текстах»
• «Голодний шлях». Анонсували гру про Голодомор з подіями на Харківщині

---

Який розклад подій «Пʼятого Харкова»?

Розклад першого дня виглядає так: 

• 14:30 — Розповідь. Українська художня проза про Голокост: дискурс досвідів і травм. Кандидатка філологічних наук Наталія Горбач. 

Об’єктом уваги є епічні твори з середини 1940-х років до наших днів, що засвідчують реакцію вітчизняного письменства на трагедію нищення українських євреїв.

• 15:30 — Розмова про геноцид: Голокост. Наталія Горбач і українська письменниця Софія Андрухович.

Українські літератори у своїх творах неодноразово зверталися до Голокосту. Чому складна тема може захоплювати митця, і чому важливо намагатися її осягнути попри ймовірну неможливість таких спроб?

• 17:00 — Розмова про комеморацію: Як памʼятати «тяжку історію». Культурна менеджерка Катерина Семенюк, докторка філософських наук Оксана Довгополова, історик Олександр Воронюк, адвокат Віталій Титич. Модераторка — директорка ЛітМузею Тетяна Пилипчук.

Два роки тому ми увійшли в повномасштабну війну з непропрацьованими травмами попередніх воєн. Як ми вимірюємо наш теперішній досвід і які механізми допоможуть нам перетворити його на памʼять — таку, що залишає міцний емоційний звʼязок з сьогоднішніми подіями і без дефіциту «незручних» знань?

• 19:00 — Музика і поезія. «Записи вічного спротиву». Музикантка Кароліна Кудріна та поетка Наталка Маринчак. 

«Записи вічного спротиву» — це музично-поетичний вечір, присвячений виразному відчуттю спротиву при спробі знищувати українську культуру та ідентичність. Музикантка Кароліна Кудріна представить авторські композиції, а літераторка, волонтерка та авторка збірки «Відчаєспинне» Наталка Маринчак читатиме вірші, також написані під час повномасштабної війни Росії в Україні.

Місце проведення: PINTAGON art club (Харків, вул.  Данилевського, 26). Вхід на всі події вільний. 

UPD 23/11: додали розклад на другий день фестивалю

28 січня на вас чекають 4 події, які проходитимуть з 14:30 до 20:00 у Харкові.

• 14:30. Розповідь. «Уявити не можна збагнути. Осмислення Голодомору в українській літературі». Дарина Маттінглі.

Попри заборону публічного обговорення Голодомору в СРСР, від самого 1933 року українська література повна згадок. Деякі з цих творів написані самими виконавцями. Ми поговоримо про труднощі і перспективи осмислення травми Голодомору в українській літературі.

• 15:30. Розмова про геноцид: Голодомор. Дарина Маттінглі, Володимир Діброва, Леся Гасиджак. Модератор — Євген Захарченко.

Десятиліття про Голодомор не можна було говорити, і як можна уявити, що про трагедію могли писати? Розмова дослідників відкриє, що важливі теми не можуть замовчати навіть тоталітарні режими. Як формувався гранд-наратив навколо теми Голодомору і ким були його творці стане предметом розмови спікерів з аудиторією.

• 17:00. Розмова. Геноцид як явище. Саша Довжик, Віктор Дворніков, Вʼячеслав Ліхачов. Модератор — Артем Харченко.

Говорячи про геноцид ми ніби опиняємося в полоні юридичних формулювань, з якими доволі важко дають собі раду дослідники. Чому одні події ми називаємо геноцидом, а інші не знаходять у цьому загальне прийняття? Чи не тьмяніє світло майбутнього у суспільства яке втрачає свої культурні скарби, і чи не є їх нищення так само війною проти нас?

• 19:00. Концерт «Світло майбутнього».

Завершуючи тематичні дискусії, присвячені геноциду, ми підібрали твори, які звучатимуть відгомоном страшних трагедій різних народів — юдеїв, вірмен, греків, українців. Але парадоксом й самою суттю мистецтва є те, що важкі теми, проявлені через музику — завжди катарсис. Осягнення трагедії є кроком вперед — за межі горя і страху, як молитва завжди дарує надію.

У програмі концерту: автентика і твори Комітаса, Кофлера, Блоха, Кармінського, Алферакі. Звучатимуть фортепіано, скрипка, дудук, спів, гітара.

Ведуча: Юлія Ніколаєвська.

Музиканти: Ігор Чернявський, Станіслав Калінін, Ірина Денисенко, Катерина Курдіновська, Олексій Синельник-Щербак, Тігран Сагателян.

Що це за фестиваль?

«П’ятий Харків» — це культурна ініціатива, яку у 2016 році започаткували письменник, музикант Сергій Жадан та Харківський літературний музей. Назва відсилає до есе Юрія Шевельова «Четвертий Харків», де він розмірковує про чотири образи міста. 

16-17 грудня відбулась основна програма фестивалю 2023 року. Тоді були представлені дискусії про декомунізацію і деколонізацію, концерт та вистава. А на початку січня ЛітМузей провів низку дискусій про театр.

Текст і обкладинка — Антон Малиновський