Головна » Подкаст «Говорять жінки українського сходу». Новий проєкт від «Люк» та UA-TRAVELS

Подкаст «Говорять жінки українського сходу». Новий проєкт від «Люк» та UA-TRAVELS

1.10.2025

Час прочитання: 3 хв

В імперські та радянські часи жінки індустріальних міст, так само як і в інших регіонах, реалізовувалися як дослідниці, мисткині, науковиці, спортсменки, громадські діячки, правозахисниці тощо.

Цей подкаст — повернення історичної памʼяті щодо ролі жінок у ХХ сторіччі на українському сході.

Говоримо з сучасними жінками Донеччини, Луганщини, Харківщини та Подніпровʼя про наших попередниць.

Дніпровські художниці Тетяна Піпа, Галина Мазепа, Марія Котляревська

Про кого?

У цьому подкасті «Говорять жінки українського сходу» ми досліджуємо Дніпро — місто, яке колись називалося Катеринославом, де жіноча історія прихована за шарами імперських міфів.

У розмові з художницею та авторкою освітніх проєктів Тетяною Адаменко через мистецтво та слово повертається пам’ять про видатних жінок Дніпра.

Ми згадуємо Тетяну Пату — одну з перших популяризаторок петриківського розпису, Галину Мазепу–Коваль — доньку прем’єр-міністра УНР, яка пройшла через еміграцію, репресії та створила світ, де українська графіка жила навіть у Венесуелі, та Марію Котляревську — художницю-графікарку, чиї роботи зберігаються в музеях Дніпра та Харкова. Говоримо про вибір між гнучкістю в системі, опором чи втечею, з яким стикалися жінки радянських часів.

Насамкінець, трохи про проєкт Тетяни Адаменко «Обличчя вулиць» та про те, наскільки важливо буквально повернути жіночі імена на карту міста.

Як послухати?

Подкаст доступний на платформах Spotify, Apple Podcasts та YouTube.

Катеринославська просвіта, Олександра Риндовська, Марія Хрінникова, Галя Мазуренко

Про кого?

В цьому епізоді подкасту ми вирушаємо до Дніпра — міста, яке звільняється від імперських і радянських міфів, щоб віднайти свій голос. Разом із філологинею та аналітиконею Іриною Пасько говоримо про жінок, які творили освітній і культурний простір Катеринослава-Дніпра на рубежі ХІХ-ХХ сторіч: Олександру Риндовську, Марію Хрінникову, Марію Лисиченко.

Ми розмірковуємо над тим, як змінюється пам’ять міста — від демонтажу монументів до появи нових культурних ініціатив, книгарень, дослідницьких і мистецьких просторів. Як на місці Катерини і «червоних директорів» постає вільна українська культура, лунають голоси жінок від ХІХ століття до сучасних письменниць і кураторок.

І згадуємо наші «місця сили» — книгарні Дніпра в перші роки відновленої української незалежності та сьогодні.

Як послухати?

Подкаст доступний на платформах Spotify, Apple Podcasts та YouTube.

Жіноча антропологія Харкова і літератури: Маруся Вольвачівна, Надія Суровцева, Ольга Багалій

Про кого?

Дослідниця та амбасадорка українського сходу Наталя Михальченко разом з антропологинею та письменницею Вікторією Грівіною говорять про Харків як місто мистецтва, пам’яті й забуття.

Згадуємо науковицю Ольгу Багалій, письменницю Марусю Вольвачівну, мемуаристку Надію Суровцову. Обговорюємо паралелі з окупацією Харкова тоді й тепер, та як люди пристосовуються до життя в умовах війни, окупацій, тоталітаризму.

Як послухати?

Подкаст доступний на платформах Spotify, Apple Podcasts та YouTube.

«Просвітницька діяльність Алчевської в Харкові, фонд “Трохи вогню” та історична пам’ять ХХ ст.»

Про кого?

Цей епізод присвячений одній з найпомітніших постатей жіночої історії сходу України — Христині Алчевській. Її ім’я відоме далеко за межами Харкова: засновниця першої жіночої безкоштовної школи в імперії, громадська діячка, меценатка, мати шістьох дітей, серед яких були відомі науковці, мисткині та педагоги. Вона стала символом жіночої присутності в історії українського сходу і водночас прикладом того, як можна балансувати між ворожою системою та цінностями.

Дослідниця та амбасадорка українського сходу Наталя Михальченко разом з історикинею, громадською діячкою та журналісткою харківського медіа «Люк» Вікторією Нестеренко намагаються подивитися на Алчевську поза радянськими кліше та побачити живу людину за історичною постаттю.

У випуску згадується й контекст Харкова: чому у ХІХ-ХХ століттях це місто ставало точкою тяжіння для жінок зі сходу, які прагнули освіти й розвитку, і чому саме сьогодні Харків знову опинився в центрі уваги як простір опору та збереження пам’яті. Окремо приділена увага питанню комеморації — переосмислення памʼяті про життя та людей ХХ сторіччя.

Як послухати?

Подкаст доступний на платформах Spotify, Apple Podcasts та YouTube.

Найкращий спосіб підтримати нашу діяльність — це стати частиною спільноти Люка, оформивши щомісячну підписку (всього від 165 грн на місяць).

Ви першими будете в курсі всіх прикольних штук, які ми робимо, а може й запропонуєте щось своє. Для спільноти ми проводимо закриті події, даруємо знижки на наш мерч, журнали та всякі штучки від партнерів. І навіть це ще не все — ми будемо регулярно запрошувати вас на редакційні вечірки, де збирається левова частина культурної тусовки Харкова.

Обирайте свій рівень підписки і почуємося! ❤️

Разовий платіж

Місячна підписка

100 грн

250 грн

500 грн

Своя сума