Як мобільна школа «Громадянської просвіти» руйнує соціальну ізоляцію дітей з сіл Харківщини

З чого все почалось?

Мобільна школа від «Громадянської просвіти» запустилась у липні двома командами. Одна команда зі Львова обрала тренінговий і спортивний напрямок розвитку, друга, з Харкова — тренінговий і мистецький напрямок.

Домовившись з очільниками громад про проведення своїх програм для дітей і молоді, команда тренерів з зі Львова вирушила у село Іванчуківка, а команда з Харкова — у село Вишнева.

Програма мала навчити дітей та підлітків працювати в команді, розуміти важливість принципу рівності, поваги та захисту прав людини (своїх та інших). Також метою було розвинути соціальну активність у дітей і прищепити бачення, вміння, як об’єднуватись та створювати разом.

Як відбувалось навчання?

Навчання тривало десять днів. Кожен день був присвячений новій темі, такі як: Ідентичність, Я і світ, Особистий Бренд, Громадянська освіта, Критичне мислення, Безпека, Емоційний інтелект, Екосвідомість, Гідність у ДНК.

Приїхавши у село Іванчуківка, львівська команда тренерів представила себе та познайомилась з дітьми.

«Тренери в своїх групах провели ігри на знайомство, де всі коротко про себе розказали, потім разом придумали назву команди, плакат, лого, гасло… Опісля, мали ігри, що зблизило дітей з тренерами. І завдяки цій близкості, діти ще більше загорілися бажанням брати участь в цьому проекті», — розповідає координатор львівської команди Юрій Мурин.

Дітей розділили на три групи, в кожній з яких було по два тренери. Щодня було чотири уроки по 45 хвилин, із десятихвилинною перервою між ними і великою перервою для перекусу у 20 хвилин. Кожен урок складався із лекційної, ігрової та практичної частини, також були так звані «дебати». 

«Діти почали багато речей переосмислювати, звучали ініціативи до нових спільних проектів, було видно, як вони захопилися вивченням таких тем з нестандартним для них підходом», — каже Юрій Мурин.

Харківська команда тренерів, яка вирушила у деокуповане село Вишнева в Ізюмському районі, планувала залучити дітей та підлітків до Свідомого Громадянства через спільну творчість, командну роботу, вираження власної думки, створення спільних сценок в межах вільного театру. 

Перший день розпочали зі знайомства, презентації тренерів, програми і цінностей проєкту. Тренери показали невелику виставу для дітей та їх батьків. Космічні малюнки на обличчях, костюми, музика — створені образи розважили дітей і перетворили день-знайомство в чарівну казку. 

Дітей та підлітків від 6 до 17 років розділили на п’ять різновікових команд, у кожній з яких був свій тренер.

На першому тренінгу з уроку Громадянської освіти команди грали в ігри на знайомство, створили свої правила комунікації, візуалізували персонажів свого Свідомого Громадянина. А під час вільного театру — створили сценку-презентацію, яку показали наступного дня. 

Всі наступні дні починались зі спільної тусовки, де діти танцювали, робили розминку, йогу і показували свої сценки, які готували на конкретну тему дня під час вільного театру. 

Як діти займались творчістю?

В межах мобільної школи працювала творча майстерня. Там діти створювали мандали [духовні ритуальні символи в азійських культурах — «Люк»], мило, малювали в техніці граттаж, робили пап’є-маше з радянських книг, через заняття з ораторського мистецтва вчились гучно та чітко говорити. 

Через настільні ігри, спільну активність та залученість діти звільняли свої накопичені емоції і вчились домовлятись, створювати стратегії, проявляли себе у різних ролях. 

Тренери підтримували комунікацію, проявляли гнучкість до програми і давали дітям реалізувати їхні ідеї: влаштували водні ігри під час спеки, організували футбольний матч. 

На щоденному командному віче команди зустрічались і обговорювали, як пройшов день, як отримана інформація вплинула на кожного учасника. Після спільної рефлексії, зустрічаючись на вільному театрі, діти і підлітки створювали простенькі сценки, танці, те, що виражає їх розуміння певної теми за допомогою театрального мистецтва. Готуючись до показу, наряджаючись, переживаючи хвилювання перед виступом, діти розкривались все більше.

На останній день тренери запросили батьків дітей, аби показати їм сценки, заспівати пісень, станцювати.

Які враження у тренерів?

Тренер Денис:

«На початку програми мені було складно — деякі діти були закритими і не дуже активними, але я бачив в них потенціал, який відкривався з часом.

Навчання відбувалось в дуже динамічному темпі з купою інтерактиву та позитивних емоцій.

Для презентації моєї команди ми з дітьми поставили сценку, де показали, наскільки унікальною може бути кожна людина. Діти зобразили громадян різних національностей з притаманними їм культурними особливостями.

Позитивних змін було дуже багато. З часом діти стали відкритими, хотіли багато спілкуватись, стали допомагати один одному, подружились, проявляли ініціативу в допомозі тренерам, змогли соціалізуватися та зловили ідею нашої програми, хотіли її продовження».

Тренерка Аня:

«Ми обрали напрямок взаємодії з дітьми через театральне мистецтво, бо вільний театр — це така “пігулка” і “доктор”, це саме по собі дуже терапевтично. 

Я вийшла на сцену і побачила майже повну актову залу з зацікавленими очима, це було неймовірно. Я так сильно хвилювалася і в той же час щиро проживала кожну хвилину, весь день після програми прокручивала всі діалоги і ситуації. 

Діти мене закохали в себе своєю активністю і бажанням, своєю життєвою позицією і командною роботою.

В нас була глобальна ціль — показати дітям, які існують можливості проявити себе в різних видах творчості і спільних активностях. Тому навчання будувалось на інтерактивних тренінгах, творчих майстер-класах, активних іграх та вільному театрі. За час програми ми побачили, як наша молодь стала більш впевнена в собі, своїх силах».

Проєкт «Громадянська просвіта», в межах якого відкрили мобільну школу, реалізується за підтримки ІСАР Єднання та проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства».

Текст — Марія Ковалів, Олександра Пономаренко, фото — Катерина Переверзева, обкладинка — Катерина Дрозд

---

Читайте також:

• «Обережно, двері зачиняються. Наступна станція — Війна». Як діти разом зі студією Aza Nizi Maza перетворюють харківську підземку на мистецький хаб
• Тричі на тиждень, у дві зміни — у міськраді розповіли, як навчатимуться у метро харківські школярі
• Як взаємодіяти з молоддю та залучати активних містян? Приклад Української академії лідерства у Харкові
• У Харкові відкрили простори для дітей, постраждалих від війни