Як взаємодіяти з молоддю та залучати активних містян? Приклад Української академії лідерства у Харкові
За містом
Українська академія лідерства — це платформа для молоді з особистісного та суспільного розвитку. За рік між школою та університетом підлітки 16-20 років можуть навчитися працювати в команді, досягати цілей, створювати проєкти, брати відповідальність за своє життя та долю країни та свідоміше обирати освіту та професію.
Академія бере свій початок з 2015 року. До повномасштабного вторгнення Українська академія лідерства функціонувала у п’ятьох містах України: Харкові, Києві, Маріуполі, Миколаєві та Львові.
Анна Попова поспілкувалася з головною операційною директоркою та заступницею керівника Марією Чумак про діяльність та цінності Академії, функціонування осередку в Харкові та зміни в форматі роботи внаслідок повномасштабної війни. А також розпитала про те, як проактивна молодь може вплинути на відбудову Харкова.
«Формувати нове покоління відповідальних лідерів країни»
— Що таке Українська Академія Лідерства, які цінності та місію вона вкладає в свою діяльність?
Після 2014 року виникло розуміння, що потрібно «вкладати» в молодь, формувати нове покоління відповідальних лідерів країни. Таким чином з’явилась Українська Академія Лідерства. Місія — глибинна трансформація суспільства.
Наші цінності глибокі, наприклад: «Будь», «Будь другом», «Будь, бо ми Україна», і ми від самого нашого першого дня вчимо студентів ширше розшифровувати поняття «цінність» та формувати світогляд, бути відповідальним громадянином на основі цих цінностей.
— Академія має осередки, де навчається молодь, в різних містах України. Одним із яких є Харківський осередок. Давайте більш детально поговоримо саме про нього. Коли він відкрився і чому саме Харків? Взагалі, який критерій ви маєте для відбору міст, в яких функціонуватиме Академія?
Академія існує з 2015 року. І вже з 2016 року ми розпочали свою діяльність у Харкові. Взагалі за нашим планом розвитку ми матимемо не більше десяти регіональних Академій в Україні. Для нас важливі стратегічні міста, які є центром впливу, і також такі міста, як Ужгород, Маріуполь, Харків, які є форпостом нашої країни.
Харків був для нас завжди значущим регіоном, зокрема, і в плані стратегічної інтеграції в країну. Тому Харків — це друге місто, де з’явився кампус Академії після Києва.
— На що була націлена основна програма Академії до повномасштабного вторгнення? Чи відрізнялася вона в залежності від міста?
Насправді ми говоримо не про якусь закриту навчальну програму, а про формаційний процес, який глибоко пов’язаний з сьогоденням та тими процесами, які відбуваються в суспільстві.
Ми не відгороджуємо студентів і програма не є закритою від тих процесів та суспільних явищ, які відбуваються тут і тепер, в кожному регіоні в нашій країні. Тому формат роботи Академії постійно динамічно змінюється, але основна методологія та ідеологія, за якими побудована Академія — незмінна.
Під час війни ми відчули наскільки такий проєкт потрібен для молоді тут і тепер. Навіть під час війни його важливість, впливовість та актуальність стали ще більшими.
Якщо говорити про регіональні особливості, програма побудовавана за єдиними принципами, але в нас можуть бути різні часткові наповнення програм з точки зору регіональних лекторів та курсів. Якщо ми говоримо про напрямок волонтерства, то студенти волонтерять в тому регіоні, де знаходиться кампус. Також вони допомагають і досліджують громаду конкретного регіону і пропонують проєкти для того ж регіону.
Якщо говорити про вишколи та експедиції, — це дослідження певного регіону. І тому досвід студентів за один навчальний рік в Харкові та Львові, наприклад, буде відрізнятись. В нас багато таких активностей, де ми об’єднуємо молодь з різних регіонів, де вони можуть ділитися та обмінюватися досвідом.
Але основна задача студентів, які є в регіоні кожного кампусу, тобто, в кожному місті, — дослідити потреби громади і зрозуміти, чим вони, як майбутні лідери, можуть бути корисні. Які суспільні проєкти можуть реалізувати, як в цьому регіоні, де зараз знаходяться на навчанні, так і потім привнести в свій регіон, звідкіля вони родом.
Також у нас є така специфіка, що ми, так би мовити, виокремлюємо студентів з їхнього зрозумілого середовища, з їхнього міста. Наприклад, якщо студенти народились і проживали в Києві, то велика ймовірність, що студенти не залишаться на навчанні в Києві — вони поїдуть на рік на навчання в абсолютно інший регіон. До війни ми мали п’ять осередків: у Маріуполі, Харкові, Миколаєві, Києві та Львові, тоді, наприклад, молодь зі Львова навчалася в Харкові або в Маріуполі. Так ми реалізовуємо програму мобільності молоді.
Ставалось так, що молодь, яка жила на заході України, майже в дуже малому відсотковому співвідношенні, або практично ніхто з них не були на сході. В молоді були певні міфи та уявлення про схід. А коли вони рік досліджують громаду та новий регіон, закохуються в це місто, і потім розповідають більше про цей регіон містянам, харків’янам, закохують їх у свою чергу. І відбувається обмін, вже точно це місто ніколи не буде чужим, це місто буде рідним.
«Молодь у Харкові є. Тому важливо з нею взаємодіяти»
— Які проєкти ви реалізовували до повномасштабної війни для розвитку громади саме в Харкові?
У нас реалізується дуже велика кількість проєктів. Починаючи, наприклад, від шкільного самоврядування. Потім, наприклад, був проєкт «Бустер талантів».
Спільно з компанією Plarium ми проводили лідерський курс теж для молоді — об’єднували підприємців, робили з [футурологом, лектором Академії] Валерієм Пекарем форсайт, проводили дискусійні клуби та обговорення. На базі нашого осередку студенти могли приходити до нас і мати освітні та навчальні програми, пов’язані з неформальною освітою.
Академія загалом побудована в трьох напрямках розвитку: фізичний, емоційний та інтелектуальний. І ми прагнемо створювати проєкти, перш за все, для молоді, але у нас ще є опосередкована цільова аудиторія. Наприклад, якщо б у нас в Харкові кампус знаходиться в спальному мікрорайоні, його жителі могли б вільно приходити на ініціативи, які проводяться в нашому центрі. Також мешканці мікрорайонів могли б вільно зайти до нас і взяти, наприклад, палиці для скандинавської ходьби, і мати ще й такий фізичний розвиток.
— Знаю, що цього року академія функціонувала лише у Львові. Як в цілому змінився фокус вашої діяльності з початком повномасштабної війни?
У Львові, так, з безпекових питань. І студенти не зможуть наступного року навчатись безпосередньо у Харкові.
Фокус з війною, зрозуміло, змінився. Було багато волонтерства, та й культуру волонтерства ми вже розвиваємо дев’ятий рік. Ми б хотіли, щоб ця культура розвивалася у молоді і з закінченням війни вона не згасала, тому що у суспільства є багато викликів, де молодь може бути корисною.
Ми підтримуємо зв’язки з усіма нашими містами, навіть з окуповним Маріуполем. Ми намагаємось створювати проєкти в регіонах, навіть де студенти наразі не присутні. Ми робимо інтернаціональні проєкти. Наприклад, робили «Мико Мрії», коли збирали молодь, навчали її, а фіналісти проєкту поїхали на невеличке навчання до Швеції для обміну досвідом.
Ми розвиваємо і набираємо обертів з короткостроковими програмами. Наприклад, із Plarium ми продовжили проєкти та робимо їх і для харків’ян, і для молоді на рівні країни.
Ми втратили наш кампус в Маріуполі, тому що місто окуповане. Інфраструктурний об’єкт, в якому ми знаходилися у Миколаєві, теж зазнав ураження від ракет.
Але, незважаючи на це, ми далі продовжуємо нарощувати нашу діяльність, перебудовуємо формати, об’єднуємо молодь просто за допомогою онлайн-форматів або короткострокових програм і намагаємося під це шукати фінансування і рухатися далі.
Наприклад, зробили великий масштабний освітний форум нещодавно для підлітків в Ужгороді. Це була перша така масштабна подія в цьому місті, але воно найбезпечніше в країні на сьогодні. Робили волонтерський форум у Києві, де збирали з усієї країни активну молодь, яка хоче розвивати волонтерство. А наразі в нас проходять табори для підлітків з Херсона на безкоштовній основі, враховуючи останні події, які сталися з руйнування водосховища.
— На жаль, основна програма Академії в Харкові зараз призупинена. Чи постраждала будівля харківського осередку під час повномасштабного вторнення? І яку наразі функцію виконує цей осередок?
Ми зрозуміли для себе ще рік назад, що молодь у Харкові є. І дуже важливо з нею взаємодіяти, проводити події, які проходитимуть не тільки в онлайні, а й з фізичною присутністю.
Спочатку наш осередок був наданий під потреби ТРО і частково функціонував як гуманітарний штаб, але це було доволі короткий період часу.
Потім ми спільно з партнерами розгорнули програми, спрямовані на підтримку та розвиток дітей. І зараз кожного дня в нас відбуваються активності, пов’язані з розвитком молоді. Ми залучали спільно партнерів: «Співдію», «Точку», «Українську Античність». І вони щодня проводять ініціативи, спрямовані на розвиток, психоемоційну підтримку та фізичний розвиток дітей. І я б сказала так, що далі в нас потужні плани. Ми сподіваємося, що з вересня місяця в нас буде відбуватися ще більше програм.
Фактично наш осередок функціонує як такий молодіжний хаб, куди можна приходити підліткам та дітям і мати ініціативи, розвиток та підтримку. Цей розвиток пов’язаний з вправами на комп’ютерах, танцями, спортивними змаганнями. І ми будемо додавати ще більше активностей в програму для того, щоб молоді було цікаво долучатися до наших освітніх програм якомога частіше. Всі ці програми на сьогодні проводяться безкоштовно. Ми або наші партнери анонсуємо про них. Також ми робимо оголошення, наприклад, в чатах цього мікрорайону або міста. Якщо є бажання та можливість приїхати за адресою, де знаходиться наш осередок, будь ласка, ми завжди відкриті. І будемо розраховувати, що таких активностей буде більше з осені.
«Якщо ти хочеш стати творцем своєї долі — бери відповідальність і рухай країну вперед»
— Оскільки основна ваша діяльність — це розвиток молодого покоління, якою, на ваш погляд, має бути сучасна молодь для подальшого розвитку і відбудови України в цілому, в тому числі і Харкова?
Перше — вона має бути ціннісна. Поважати себе, своїх громадян, країну. Мати і вміти брати відповідальність, як за себе, так і за свою країну.
І розуміти, що є можливості. Є багато молоді, на яку можна опиратися, з якою можна створювати майбутнє.
Нам би дуже хотілося, щоб молодь, з якою ми дотичні, яку ми навчаємо, залишалася в країні. Якщо і потрібно, то виїжджала на короткий час, наприклад, на навчання, бо наші студенти після нашого навчання ще йдуть до вищих навчальних закладів. Але ми дуже розраховуємо, що ця молодь повернеться і буде займати проактивну ціннісну позицію та дбатиме про майбутнє країни.
Одна з наших цінностей — це «Будь мудрим». Тому ми намагаємося формувати у молоді критичне ставлення, як до нашої країни, так і до будь-якої іншої країни. Ми показуємо наявні можливості, щоб наші випускники розуміли — якщо ти хочеш стати творцем своєї долі, то в нашій країні є усі передумови для того, щоб це відбулося. Просто потрібно взяти відповідальність на себе і створювати ініціативи, проєкти, розвиватися як підприємці, освітяни, культурні діячі і рухати країну вперед. Тому формуємо такий світогляд у нашій молоді, адже найпростіший шлях — сказати, що ця країна приречена і виїхати з неї, але стати заручником ситуації в будь-якій іншій країні. А тут є простори можливостей для того, щоб ти міг творити своє власне майбутнє і хотіти, щоб твої діти залишалися в цій країні і обирали її гідно споміж усіх інших країн, які є у світі.
— Ким є випускники Української академії лідерства і взагалі яка їх діяльність?
Українська академія лідерства працює в ряді напрямків — це підприємництво, державотворення, освіта та виховання, національна безпека, фізичний розвиток. Наші випускники вільні обирати будь-який напрямок професійного розвиитку у своєму житті.
Є, наприклад, вже депутати місцевого самоврядування. Є студенти, які створили свої власні підприємницькі справи та стартапи. Один з наших випускників, наприклад, отримав нагороди за створення вертикальної ферми в Гостомелі. Але вона була зруйнована під час війни і він доволі швидко зрозумів, як можна допомогати державі, створивши виробництво по пошиттю бронежилетів на Заході України.
Багато хто з наших студентів ще навчається. Я зазначу, що ми працюємо в форматі gap year [рік перерви від навчання, зазвичай після школи перед вступом в університет, для пошуку, розвитку себе та дослідження світу], тому після нашого навчання вони йдуть до вищих навчальних закладів. Це означає, що 4-5 років вони ще мають досвід навчання.
Але наші випускники, навіть навчаючись, часто об’єднуються між собою і створюють ініціативи та проєкти, які допомагають розвивати країну.
Багато випускників мають підприємницький досвід. Хтось розпочинав працювати на державних посадах. Багато хто долучається до проєктів та ініціатив у громадському секторі — наприклад, наші випускники активно долучалися до відновлення Ірпеня. Тому, якщо порахувати, у нас цього року вже 1260 випускників і доволі багато проєктів та ініціатив, які вони створюють і про які ми можемо говорити окремо.
— А які можливості і ресурси Української Академії лідерства доступні для молоді Харкова? І чи можна ще подати заявку на вступ до Академії цьогоріч?
Почну з другого питання. Цього року конкурсний відбір вже закінчився. Тому, якщо є бажання, будь ласка, приходьте наступного року. І я особисто, і ряд моїх колег, ми дуже заздримо нашим студентам, що зараз у молоді взагалі є така можливість мати унікальний рік, який точно запам’ятається на все життя.
Якщо говорити про ресурси Академії, вони невичерпні. Ми, як команда, постійно працюємо над залученням ресурсів для того, щоб створювати корисні та цікаві проєкти. Тому, якщо є якісь меценати, будь ласка, теж долучайтесь. Про це можна почитати додатково на нашому сайті.
На сьогодні ми сфокусовані на масштабних проєктах. Ми виділяємо ресурс розширення команди нашого осередку для того, щоб розширити програму освітніх та культурних проєктів саме для молоді у Харкові на базі нашого центру розвитку лідерства.
Також ми об’єднуємося в Харкові, спільно робимо і намагаємось підтримувати ініціативи наших партнерів, або партнери підтримують нас. Ми є партнерами університету Каразіна, Promodo HUB, де теж іноді проводимо події. І дуже розраховуємо, що коли частина нашої команди буде безпосередньо працювати над створенням освітніх програм та культурних проєктів, нам вдасться створити спільні проєкти, які будуть корисними для громади та розвитку міста.
— Яким ви бачите Харків після перемоги і які плани в довгостроковій перспективі на майбутнє в академії щодо діяльності в Харкові?
Для нас Харків є стратегічним містом, тому ми дуже вболіваємо за це місто. Ми долучаємося до ініціатив і розбудови міста разом з харківською міською владою. Допомагаємо, до речі, їм також залучати, наприклад, міжнародних донорів, щоб підтримувати як підприємницькі проєкти, так і культурні та освітні проєкти або, наприклад, вдосконалювати бомбосховища, укриття в школі, що зараз є необхідним.
Для мене Харків залишається дуже прекрасним містом. Я особисто була останній раз у Харкові, напевно, місяць назад. Була вражена, наскільки чисте, охайне, прибране, красиве та квітуче місто, незважаючи на війну.
Ми дуже розраховуємо на те, що Харків і надалі залишиться молодіжним містом. І молодь буде повертатися в це місто, а для цього передусім треба створити багато передумов, як для відновлення освітніх просторів, які є цікавими та корисними для молоді, так і відновлення культурного напрямку та дозвілля.
Хочеться, щоб молодь з багатьох міст України хотіла їхати саме у Харків. Мені це місто дуже симпатичне, і ми зі своєю командою до цього докладемо максимум зусиль. Для нас Харків як був стратегічним містом, так і залишається. І я сподіваюся, що ініціативи, які ми робимо, вони будуть ще потужнішими та масштабнішими.
Це партнерський матеріал, випущений за підтримки ГО «Українська академія лідерства».
Анна Попова, фотографії від ГО «Українська академія лідерства», обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
Новини
Новини
Новини
Новини 
Місто 
