Будівельний клан. Як Чечельницький та Поліванова продовжують контролювати Харків

Хто такий Сергій Чечельницький?

Сергій Чечельницький був головним архітектором Харкова з 2006 до 2017 року, зібравши обов’язкові для чиновника цього рівня регалії: заслужений архітектор України, член Національної спілки художників України, голова правління харківської обласної організації Національної спілки архітекторів України (НСАУ).

У 2001 році Чечельницький заснував архітектурне бюро AROF. Серед його проєктів переважають житлові комплекси, бізнес-центри та православні храми, а також харківський дельфінарій. На довгий час AROF став одним із головних підрядників міськради, виграючи тендери аж до початку великого російського вторгнення.

Сергій Чечельницький часто піддавався критиці з боку харківських громадських діячів та небайдужих містян. Йому закидають відсутність цілісного бачення забудови міста, недбале ставлення до історичної спадщини, а також корупцію під час проведення конкурсів на нові архітектурні об’єкти. Зрештою, він став одним із фігурантів кримінальної справи щодо незаконного виділення землі міста за «кооперативною схемою» харківському будівельному монополісту «Житлобуд-1».

У червні 2017-го Печерський районний суд відсторонив Сергія Чечельницького з посади головного архітектора міста через розслідування цієї справи. Хоча нещодавно Харківський апеляційний суд за давністю років закрив справу проти Михайла Добкіна як очільника цієї оборудки, Чечельницький досі залишається серед обвинувачуваних. Наступне засідання має відбутися 8 серпня у Київському районному суді Харкова.

---

Читайте також:

• Яким має бути Харків після перемоги? Розмова з Ольгою Клейтман, авторкою реконструкції Саржиного Яру
• Харків витратить понад два мільйони гривень на підготовку до реконструкції кількох центральних вулиць

---

Що не так із оточенням Чечельницького?

Колишній головний архітектор Харкова неодноразово опинявся в епіцентрі не тільки земельних, але й будівельних скандалів. Учасником найгучніших із них став також його брат Павло Чечельницький, що спеціалізується здебільшого на проєктуванні релігійних споруд: церква Матрони Московської на Салтівці, нова Мироносицька церква біля «Дзеркального струменя» тощо.

Наприклад, у 2020 році жваве обговорення викликала побудова церкви Московського патріярхату за проєктом Павла Чечельницького у сквері біля ДК ХЕМЗ. Зведення 40-метрового храму розпочали без громадського обговорення, прив’язавши до передвобирчої кампанії тодішнього міського голови Геннадія Кернеса. Головним спонсором будівництва став Олександр Харченко, власник вже згаданого «Житлобуду-1» та член виконавчого комітету міськради.

Інший скандал виник довкола проєкта 86-метрової колони у центрі міста, на місці знесеного пам’ятника Леніну. Харківські архітектори та активісти охрестили проєкт «одороблом» та вимагали проведення нового, відкритого конкурсу з громадським обговоренням. Братів Чечельницьких звинувачували у плагіаті Олександрівської колони з російського Санкт-Петербургу та порушенні стилістики архітектурного ансамблю майдана Свободи. Зрештою, суд тоді скасував конкурс і місце залишилося незабудованим.

«Павло Чечельницький має величезний досвід проєктування. Це фахівець дуже високого рівня, що проєктував свого часу станції харківського метро. Але окрім фаховості є й інші виміри роботи архітектора: те, що ти будуєш, залишатиметься тут як мінімум на десятки чи сотні років. Ти маєш усвідомлювати, що ти робиш і на що ти перетворюєш місто, —  пояснює архітектор Віктор Дворніков у коментарі «Люку».

Я б навіть обговорював не стільки естетичну цінність [новозбудованих храмів, — «Люк»], скільки як загрозу національного рівня. Тому що вони переважно належать до Московського патріярхату і просто наслідують своїми формами московські церкви. Якщо поїхати на Донбас чи Закарпаття, ми побачимо оці цибулеподібні храми, які абсолютно не притаманні тому регіону. Це розмивання кордонів і вплив на підсвідомість людей, який ніхто не відстежує, не попереджає і ніяк не бореться». 

Хто така Тетяна Поліванова?

Після усунення Чечельницького департамент містобудування та архітектури очолила його бізнес-партнерка Тетяна Поліванова, а сам він отримав своєрідну синекуру — посаду старшого інспектора Служби помічників Харківської міської ради. Нова очільниця департаменту не приховувала близьких відносин зі своїм попередником: у соціальних мережах вона публікувала фотографії спільного відпочинку з Сергієм Чечельницьким.

Тетяна Поліванова має декілька спільних із Чечельницьким архітектурних компаній: вже згадане бюро AROF, а також «Світ проектів» та «Харків-Проект». Останній не варто плутати з інститутом «Харківпроект», яким Поліванова теж керувала довгий час.

«Поліванова очолювала “Харківпроект”, здається, 10 чи 15 років. Вони із Чечельницьким мали там свої майстерні. На той час це було достатньо прогресивне архітектурне середовище як для Харкова. Усі запити та виклики, що існували на той час у місті, вирішувалися у цій професійній спільноті, —  розповідає Віктор Дворніков.

Інститут був дійсно потужним центром, тому що він в одному місці налічував понад 300 фахівців дуже вузької спеціалізації, яких ще треба дуже постаратися, щоб знайти. І це було перевагою. Але час іде, підходи до містобудування радикально змінюються. Виклики в нас сьогодні взагалі абсолютно інші. Чечельницький та Поліванова є представниками “старої” школи, яка продовжує по інерції працювати в тому контексті, в якому вони жили 30 років тому».

Зі зміною головного архітектора на архітекторку у Харкові нічого не змінилося: бюро AROF продовжувало за кошти міського бюджету проєктувати такі визначні іміджеві об’єкти, як реконструкція саду Шевченка та перебудова Харківського  зоопарку. До особистих проєктів Поліванової належить зокрема реконструкція Історичного музею: до історичної будівлі авторства Бориса Корнієнка прибудували скляний куб, а традиційно червоні стіни перефарбували у жовтий. Вже за кілька років столітній будинок почав руйнуватися.

Як пов’язані між собою діти Чечельницького та Поліванової?

Серед бенефіціарів бюро AROF зазначені Майя Поліванова та Катерина Чечельницька — доньки відповідно Тетяни Поліванової та Сергія Чечельницького. Останній і сам перебував у списку засновників до 2009 року. У 2019 році Поліванова передала керівництво компанії Тетяні Каледіній, що також входила до бенефіціарів їхніх з Чечельницьким компаній «Світ проектів» та «Харків-Проект». Зараз єдиною засновницею AROF залишається Майя Поліванова.

Крім AROF Поліванова-молодша разом зі своїм бізнес-партнером Нікола Фурлано також дотичні до компанії «Сіті-Дизайн». Хоча вони не зазначені напряму серед засновників, їхнє спільне фото можна знайти на сторінці сайту та у публікаціях регіональних медіа. Раніше директором фірми було вказано Олену Головачову, яка також була співзасновницею компаній Поліванової-старшої «Харків-проект» та керівницею її ж фірми «Світ проектів».

Фірму «Сіті-Дизайн» заснували у жовтні 2016 року, а вже у грудні вона отримала від зоопарку перший контракт на розробку проєкту «Планета мавп». ​Цікаво, що Майя Поліванова називалася на сайті міськради архітектором-розробником зоопарку ще за пів року до того.

Зараз у системі державних закупівель Prozorro опубліковано 96 звітів про закупівлю послуг зоопарком у «Сіті-Дизайна» на загальну суму близько 43,9 мільйонів гривень. Жодних торгів при цьому не проводилось, всі договори укладалися за процедурою звітування.

Хоча не всі з цих закупівель містять електронні версії контрактів, на деяких документах фірма компанія все ж вказувала контактні номери телефону: +380577632905 або +380577632909. Ці ж номери використовує компанія «Харків-проект» Катерини Чечельницької, доньки колишнього головного архітектора міста. Ба більше: адреса «Сіті-Дизайна» повністю співпадає з фактичною адресою AROF.

Як Харків живе без головного архітектора?

Із початком повномасштабного вторгнення росіян Тетяна Поліванова покинула місто та, за непублічною інформацією, живе в Італії, де отримала громадянство. 

Приблизно через рік після її від’їзду обов’язки директора Департаменту містобудування та архітектури поклали на Андрія Козлова, який раніше очолював у міськраді Управління земельних відносин.

Достеменно невідомо, де зараз перебуває Поліванова-молодша — вона малоактивна у соцмережах. Компанія AROF, що до створення «Сіті-Дизайну» була у Харкові монополістом з надання проєктних послуг, фактично припинила свою операційну діяльність, демонструючи рекордну збитковість у фінансовій звітності.

На відміну від неї, для «Сіті-Дизайна» велика війна не стала приводом призупиняти роботу. Так, у грудні 2022 року зоопарк підписав із компанією договір щодо авторського нагляду за виконанням будівельних робіт у зоні «Планета мавп». За роботу фірма Майї Поліванової отримала 166,6 тисяч гривень. «Сіті-Дизайн», що фактично замінив AROF, також продовжує отримувати від міського Департаменту ЖКГ контракти на розробку проєктної документації для аварійно-відновлювальних робіт.

Минулого року міський Департамент будівництва та шляхового господарства уклав одразу 16 договорів щодо підготовчих робіт із реконструкції низки вулиць у центральній частині міста. Окрему увагу приділили ділянці Лопанської набережної, де міський голова Ігор Терехов запланував зробити пішохідну вулицю з доступом до води. На початку липня вже цього року міськрада відкрила додатковий тендер на розробку відповідної документації.

В усіх 17 випадках підрядником стала компанія «ХОРДА-ЮА», заснована лише 23 грудня 2022 року. Її керівницею, кінцевою бенефіціаркою та власницею є Катерина Поліванова. Інформації про цю особу дуже мало, тому неможливо достеменно сказати, чи  пов’язана вона із «сім’єю» Чечельницьких-Поліванових.

Проте архітекторка Катерина Кушнаренко, яка має власні джерела у міськраді, наполягає, що це лише збіг:

«Справа навіть не у цих двох прізвищах як таких, а у системі, що вибудувалася. Вони просто підім’яли всю роботу до себе. Я знаю дуже багато людей, які, може, і хотіли б робити якусь архітектуру, але у Харкові це було тупо неможливо — просто спаплюжений час, — каже вона у коментарі «Люку».

Раніше у нас [молодих архітекторів — «Люк»] все одно були якісь маленькі проєкти. А потім стало так, що є лише Чечельницький та Поліванова, які проєктують у місті абсолютно все. Інші архітектори, яких просто навалом у Харкові, почали займатися дизайном інтер’єрів. По факту ніхто з нас не робив жодного [великого] проєкта, тому що був варіант або виїжджати та шукати роботу у Києві, або займатися приватними будинками. Ось і все.

Антон Алохінссон, фото з відкритих джерел, редактура — Олександра Пономаренко, обкладинка та колажі — Катерина Дрозд