Повертаючи своє: козаки замість гвоздодьорів

Дергачам можуть повернути історичну назву

Місто Дергачі на Харківщині може повернути свою початкову назву Деркачі, яке відповідає українській етимології. З такою ініціативою до начальника Дергачівської міської військової адміністрації (МВА) В’ячеслава Задоренка звернулося Об’єднання підприємців та промисловців Дергачівщини. Воно запропонувало надіслати до Національної комісії зі стандартів державної мови відповідний лист щодо перейменування міста.

Назва міста походить від деркача (Crex crex), пташки, що водиться у заплавах річок та видає характерні звуки — деркає. Міська легенда ж зводить назву до міфічного козака Деркача, який у 1660 році заснував тут слободу. Разом з однойменним птахом він потрапив на офіційну символіку міста наприкінці 90-х. Характерно, що герб містить саме оригінальну назву — Деркачі.

«Дергач — це російською “гвоздодьор”, а птах-деркач — “коростель”, — розповідає у коментарі «Люк» речник Дергачівської міськради Олександр Кулік, — Літера “Г” є наслідком русифікації — як імперської, так і радянської —  тому не відображає історичний контекст назви міста. Воно називалося Деркачами від заснування і до 1943 року».

Окремою проблемою є назва місцевої залізничної станції. Від самої побудови у 1869 році вона писалася через літеру «Г», тому на старих мапах можна побачити одночасно дві різні назви — міста та станції. Проте пан Кулік вважає, що звертатися з цього приводу до «Укрзалізниці» ще зарано — спочатку потрібно дочекатися перейменування міста та окремих вулиць у ньому.

Коли Нацкомісія внесе Дергачі до переліку населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови, це стане підставою для проведення у місті громадських обговорень щодо повернення йому історичної назви. Також Дергачівська МВА планує порушити питання щодо нових назв селища Питомник та села Руська Лозова, які входять у громаду. За словами Олександра Куліка, на це є запит серед місцевих мешканців.

Харківський вокзал позбавився радянської символіки

З вокзалу Харків-Пасажирський демонтували серпи та молоти, які тримають скульптури на даху будівлі. Проте учасники групи «Деколонізація.Україна» наполягають також на необхідності прибрати ще й самі статуї, щонайменше — радянського солдата. Активісти планують подати відповідне звернення до «Укрзалізниці».

Також з фасаду будівлі прибрали меморіальну дошку з російським написом «300 лет Харькову».

У Харківській області може з’явитися вулиця Незламних куп’янчан 

Після успішного перейменування ряду топонімів, що відбулося у вересні, у Куп’янській громаді оголосили нове. Для цього Куп’янська МВА оголосила проведення ще одного громадського обговорення, яке триватиме до 1 листопада.

Винесені на обговорення нові назви запропонували місцеві мешканці, комунальники, члени місцевої топонімічної комісії, а також Управління культури, молоді та спорту Куп’янської міської ради. 

Зокрема, тепер планують перейменувати:

У Куп’янську:

• В’їзд 1 Травня — на в’їзд Захисників Куп’янська;
• Вулицю Мічуріна — на вулицю Річкову/Віталія Мовчана/Вербову/Олександра Ясючені/Сизоновку;
• В’їзд Мічуріна — на в’їзд Річковий/Віталія Мовчана/Вербовий;
• Узвіз Мічуріна — на узвіз Річковий/Віталія Мовчана/Вербовий;
• Вулицю Добролюбова — на вулицю Олени Теліги або Ботанічну;
• Вулицю Короленка — на вулицю Олександра Короткого або Зоряну;
• Вулицю Олександра Невського — на вулицю Івана Піддубного;
• Вулицю Пушкінську — на вулицю Добросусідську або Каштанову;
• Вулицю Титова — на вулицю Незламних куп’янчан/Дубову/Нагорну.

Також у селі Осинове вулицю Кутузова пропонують перейменувати на вулицю Гетьмана Мазепи або Павла Чубинського.

Проголосувати за наявні варіанти або запропонувати свій можна за посиланням. Пропозиції та зауваження приймають в електронній формі на пошту: kupianska_mr@kharkivoda.gov.ua, або у письмовій — формі за адресою: проспект Конституції, будинок 3, Куп’янськ, 63701.

Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд

---

Читайте також:

• «Харківське шосе у Харкові назвати креативом важко». Якою має бути зручна топоніміка?
• «Харків, де твоє обличчя?». ­­Як Російська імперія та СРСР русифікували наше місто та що з того вийшло