«“Аварійне” не дорівнює “відновленню не підлягає”». Архітекторки вважають, що будівлю ХОДА можна врятувати

На початку червня голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив журналістам, що будівля обладміністрації, в яку 1 березня влучила російська ракета «Калібр», не підлягає відновленню.

При цьому послався на «висновок експертів», не називаючи жодних імен.

Будівля Харківської обласної державної адміністрації (раніше — обкому компартії України) була побудована в 1954 році в стилі сталінського ампіру за проєктом Веніаміна Костенка та Володимира Орєхова та належить до пам’ятників архітектури Харкова.

Після заяви Синєгубова в мережі одразу спалахнула дискусія з приводу того, чи дійсно Будинок рад неможливо відновити. 

«Такий висновок експертів має бути у письмовому вигляді і його мають оприлюднити. Інакше це нагадує давно знайомі схеми», — припустила в коментарях до відповідного допису «Люка» в Instagram засновниця дизайн-студії Maria Tselik Design та тьюторка ХША Марія Целік. 

У спільноті Constructivism.Kharkiv запевнили, що по їхній інсайдерській інформації «незалежні експерти після попереднього обстеження не виявили таких причин, через які не можна відновити будівлю».

У свою чергу архітекторка, учасниця організації Urban Forms Center Катерина Кублицька написала в Facebook звернення до керівництва області та міста, в якому зазначила, що «будівлю ХОДА необхідно стабілізувати та захистити від опадів й вона спокійно дочекається, коли буде начасі її відновлювати та реставрувати».

Ми звернулися до архітекторок з проханням роз’яснити ситуацію.

Олеся Чаговець 

Учасниця спільноти Constructivism.Kharkiv, креативна підприємиця, архітекторка-реставраторка, проєктна менеджерка ГО «Арт Оборона». Досліджує сферу охорони архітектурної спадщини

«Особисто я не була біля будівлі, на жаль. Але там було вже досить багато харківських незалежних архітекторів, яких зазвичай не долучають до експертних груп. Вони вважають, там немає нічого такого, що зовсім не можна відновити.

По-перше, експертиза такого великого об’єкту не може проходити тиждень чи два. Професійна експертиза може тривати кілька місяців, навіть більше року. І зазвичай будівлю консервують, а потім вже поступово впроваджують зміни. До того ж, будівля ХОДА нежитлова, не потребує прямо от зараз відновлення, щоб там людей заселити або вирішити соціальні нагальні питання. Тому дуже дивно, як так швидко зробили експертизу. 

По-друге, це пам’ятка архітектури, хоча багато людей кажуть: “Ой, радянське одоробло”. Не завадило б зробити ще культурологічну експертизу. У нас є експерти саме з цього стилю, які можуть показати та довести важливість цієї будівлі. Це найважливіше. 

По-третє, є завжди громадські обговорення, чи її відновити в тому вигляді чи, можливо, трішки реконструювати, але дуже обережно, як інколи робили у європейських країнах, з вкрапленнями нового у цю будівлі. Дуже багато кейсів по всій Європі, коли хоча б фундамент залишився, одна стіна та ще щось, то все можна відновити. 

А будівля ХОДА стоїть і буде стояти. Тим паче, ми знаємо, з яких матеріалів вона збудована, можемо їх відтворити, маємо креслення, багато фотографій. Можна навіть з руїн відновити: от є фундамент, його можна підняти, як піднімали Європу. 

І тоді ще питання у тому, чи захочуть цього городяни [щоб Будинок рад відновили — “Люк”]. Але щоб дізнатися, потрібно спочатку їх опитати. На це, як я сказала, роки можуть піти». 

Катерина Кублицька

Архітекторка, учасниця організації Urban Forms Center, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури

«Будівля ХОДА дійсно відноситься до аварійних внаслідок руйнувань після прямого потрапляння. Проте варто зазначити, що поняття “аварійне” не дорівнює “відновленню не підлягає”.

За нормами та методиками проводяться візуальні (огляд та детальна фотофіксація) та інструментальні (відбирання зразків для лабораторних досліджень, збір геодезичних та геологічних даних) обстеження, на підставі отриманих даних виконуються розрахунки, створюється відомість дефектів та формується безпосередньо сам технічний звіт із висновками щодо стану несучих конструкцій будівлі. Як бачите, це серйозний та тривалий процес.

До того ж, Будинок рад має бути відновлено в оригінальному вигляді. 

По-перше, пам‘яткою архітектури та містобудування є саме будівля, яку звели 1951 року. Саме у такому вигляді, згідно Закону України про охорону культурної спадщини, її потрібно відновлювати. Пам‘ятка має визначений предмет охорони, а це й естетика фасадів та інтер‘єрів, об‘ємнопросторова структура — форма будівлі, поверховість, форма даху та відмітка його конька [гребіня даху — “Люк”].

По-друге, при відновленні можуть бути зміни. Відповідно до державних будівельних норм до пам‘ятки може бути застосовано такий вид робіт як пристосування до сучасного використання. Тобто можливі зміни, які не протирічать предмету охорони.

Відновлення ХОДА важливе, як і відновлення будь-якого іншого об‘єкта, що є пам‘яткою. Ця будівля вплетена в історичну тканину міста, є складовою нашої айдентики. 

Також будівля є частиною ансамблю Площі Свободи та входить до охоронної зони об‘єкта, який внесено до попереднього списку ЮНЕСКО — будівлі Держпрому. 

Якщо ми не в змозі зберігати та відповідно ставитися до своїх пам‘яток, своєї спадщини, то ми всьому світу демонструємо свою неспроможність. Якщо нам воно не потрібно, то навіщо нам допомагати та виділяти гроші? 

Тож або ми цивілізоване суспільство, що цінує свій спадок у повному обсязі, тим самим демонструє свою спроможність й так би мовити “дорослість”, наступність та зв’язок поколінь, або ми дикуни, які прийшли нізвідки й не мають нічого — таким і допомагати не треба.

Спадок/спадщина — це те, що ми отримали від наших попередників та повинні передати своїм наступникам. Нам потрібно зрозуміти це й, так би мовити, пропустити крізь себе».

Софія Панасюк

---

Детальніше про те, яким має бути Харків після перемоги, читайте в матеріалах нашого спільного проєкту з dveryki:

• Досліджуємо досвід повоєнного Лондона 
• Досліджуємо принципи реставрації та їх актуальність сьогодні
• Аналізуємо, чи можна збудувати місто раз і назавжди
• Що для відбудови міста може зробити Норман Фостер?

---

«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.