Олексій Свід: про те, яким має бути харківський трамвай і чому це зараз так не працює

Важливість трамваю на Весніна

Трамвай — це вид транспорту, який залежить від розгалуженості своєї мережі. Чим більше у нас умовно паралельних ділянок, тим більше і можливостей коригувати рух, якщо на дорозі зустрічаються перешкоди.

З 2005 року наша мережа поступово і методично втрачала ділянки: лінії від станції метро «Київська» до проспекту Героїв Харкова, трамвай на вулиці Пушкінській, колії від Центрального ринку до Павлівського майдану і, врешті-решт, минулого [2022] року — трамвай на Весніна.

У результаті цих скорочень у Харкові утворилась діра у трамвайній мережі, коли вагони не мають можливості проїхати через центр міста. Наприклад, якщо на Майдані Небесної Сотні з’являється проблема на рейках, то вся ділянка між майданами Павлівським та Захисників України опиняється без транспорту. А якщо щось станеться із рейками на ТРЦ «Французький бульвар», то зупиниться половина системи, а Салтівка втратить третину транспортного зв’язку з центром.

Саме тому лінія на Весніна для нашої системи є критично важливою, бо дозволяє підстрахувати не тільки трамваї, але й метро на випадок, якщо ми матимемо проблеми із метромостом.

Без цієї гілки у нас не буде жодних можливостей вивезти людей із Салтівки у достатньому об’ємі (привіт автобусу №204). Це одна з тих причин, чому я та мої колеги боролись за збереження цієї лінії як до повномаштабного вторгнення, так і зараз.

Через специфіку рельєфу центральної частини міста у нас дуже мало опцій, як завести до неї трамвайні лінії. А без цього наша трамвайна система, як і бізнес у центрі, не будуть розвиватись. Якщо подивитись на вулицю Пушкінську, то між однойменною станцією метро та «Архітектора Бекетова» поступово знижувалась привабливість та ділова активність. Саме на цій ділянці найменш активно відкривались нові заклади та магазини. Бо у 2020-2021 роках впав потік студентів, а через відсутність транспорту там рідко гуляють люди.

Яким має бути трамвай у прекрасному Харкові майбутнього?

Ми маємо розробити план не тільки того, як місто відновлюватиме мережу, але й як і куди треба її розвивати, аби вона стала більш зручною для містян. Слід окремо виділяти відносно невеликі проєкти розширення, які не потребуватимуть великих вкладень, та великі, які потрібні місту. Однак, останні вартуватимуть дуже дорого, тому без міжнародної допомоги реалізувати їх буде неможливо.

До умовно тактичних розширень можемо віднести, наприклад, необхідність наростити трамвай від кінцевої зупинки біля Лісопарку до селища Жуковського, про яке ми із [активістом, — «Люк»] Денисом Трофименком писали наприкінці літа. Я виступав за продовження лінії глибше у селище, аби охопити всі багатоповерхові мікрорайони. Це потрібно, аби мешканці району мали більше варіантів дістатись центру, а головне — ми могли б розвантажити 55-й тролейбус, який зараз ходить перевантаженим.

Подібна мета має бути й у прокладанні трамвайних ліній від вулиці Залютинської по Золочівській, аби трамвай там ходив не в стороні, а ближче до потенційних пасажирів. Також ми маємо думати над тим, як протягнути трамвайну колію від «Плиткової» або у бік Роганського житлового масиву, або у бік Сонячного. Це дозволить розвантажити тролейбуси, які ходять до вулиці 12-го квітня та дати цим районам прямий зв’язок із Салтівкою.

До стратегічних оновлень мережі варто віднести:

• Продовження лінії від вулиці Морозова у бік Нових Домів, яка, в ідеалі, має також розвантажити 1-й тролейбус;
• Відновлення руху по вулицям Пушкінській та Клочківській — від Павлівського майдану до Рогатинського проїзду;
• Прокладання лінії від вулиці Залютинської через «Лоск» та правий берег річки Уди до мікрорайону «Мобіль» у Пісочині;
• Створення трамвайної лінії між вулицею Сумською (в районі ФЕДа), Клочківською (через Новгородську) та виходом на Велику Панасівську, із приєднанням до лінії на Іванівку.

Отакий він, трамвай у Харкові. Вижив попри бажання багатьох «міцних господарників» знищити його, попри російські обстріли депо та іншої інфраструктури. І навіть зараз він приносить користь харків’янам, наскільки це можливо у нинішніх умовах. Тому наша задача як вдячних мешканців — не дати зникнути цьому інструменту міської логістики та активно спонукати місто до його відновлення та розвитку.

---

Читайте також:

• Боротьба за трамвай. Харків’яни подали до суду на міську раду за знищення трамваю №26
• Міськрада Харкова намагається ввести суд в оману щодо демонтажу рейок на вулиці Весніна
• Давайте після свят. Суд щодо трамвайних колій на Весніна перенесли на січень

---

Привести до ладу позашляховичок чи пересісти на «Запорожець»?

Коли транспорт капітально виходить з ладу, є два варіанти: або почати його ремонтувати, або змиритись і купити на заміну те, що зараз є під рукою і нам по кишені. Прикладом міста, яке в якийсь момент опинилось із розбитим транспортом та вимушене було брати те, що є і подешевше — це, звичайно, Детройт. І, хоч у ньому основною причиною падіння став мертвий двигун, суть трансформації після кризи 1973 року полягала у неможливості підтримувати рівень міста, який був до того. Мова йде і про кількість населення, і про те, які глобальні умови для детройтців місто могло запропонувати.

У Харкова із Детройтом різні джерела проблем та їхній характер, однак результат може бути дуже схожим. Наше місто також стоїть перед питанням, що має стати основою розвитку у нових умовах та як переконати інвесторів, що Харків вартий їхніх зусиль та бажань.

Для цього нам потрібно, аби місто було збалансованим. А для цього у ньому має бути інфраструктура, що адекватно працює, і в першу чергу — транспортна. Кожне колесо має бути на своєму місці та дозволяти рухатись вперед без проблем та постійного «підрулювання» через поганий стан.

Якщо колесо пропало, то можна просто купити нове?

Повертаючись до нашого трамвайного колеса. Ми не настільки багаті зараз, аби просто купити нове. У нашій ситуації нам доведеться знайти та поставити його назад, а потім поїхати на шиномонтаж, аби там його відреставрували та, можливо, знайшли пару болтів, які дозволять знову спокійно їздити.

Бо, як би того не хотіли визнавати супротивники трамвая, у Харкові навіть теперішня куца система має своїх пасажирів, яких доволі багато. А бідолашний 204-й автобус при всіх зусиллях, які за рік на нього були направлені, так і не зміг замінити 23-й та 26-й трамвайні маршрути.

Саме тому для нас важливо зараз думати над тим, якою ми бачимо майбутню систему транспорту та які маємо пріоритети у модернізації наявної.

Текст — Олексій Свід, обкладинка — Катерина Дрозд

---

Це фрагмент тексту з нового випуску журналу «Усвідомити місто» від медіа «Люк».

Авторську колонку про трамвай на Весніна у повному обсязі можна почитати в журналі, замовивши примірник поштою або безпосередньо купивши його в Харкові у наших партнерів.

Журнал створено в межах проєкту «Strategic Media Support Program». Його реалізує Львівський медіафорум за підтримки NED.

---