Як зараз могла б виглядати Університетська гірка? Харківець створив проєкт Sloboda Project
Харківець запустив проєкт Sloboda Project. У його межах вже з’явилася цифрова реконструкція Університетської гірки, яка показує, як би міг виглядати історичний центр Харкова з архітектурою XVIII-XX століття.
«Люк» розповідає про проєкт детальніше.
Як реконструювали Університетську гірку?
У межах проєкту був оцифрований і реконструйований історичний центр Харкова — Університетська гірка. Модель показує як би міг виглядати цей район без втручання радянських архітекторів і руйнувань двох світових війн.
На мапі зібрано 17 будівель та локацій, змінених або втрачених за понад сто років. Для кожної з них доступна детальна інформація, 3D-огляд вулиць, а також порівняння з сучасним виглядом місць.
Серед втрачених будівель, які презентує проєкт — Олександрівська каплиця на Сергіївському майдані, Присутствені місця на місці сучасного скверу біля «Вічного вогню», Монастирський комплекс з Покровським монастирем і Харківською фортецею та інші.
Ознайомитись з проєктом можна за посиланням.
Що відомо про проєкт?
Проєкт Sloboda Project створив харківець Сергій. Змалку він цікавився архівами старого Харкова і збирав інформацію від істориків співробітників музеїв та звичайних мешканців.
Метою проєкту є дослідження історії Слобідської України. Зараз проєкт охоплює лише Університетську гірку у Харкові, але робота над реконструкцією інших об’єктів ще триває.
«Мені хотілось повернути той Харків — бодай у пікселях. Для кожної важливої будівлі Університетської гірки я зібрав архівний матеріал — фотографії, історичні мапи, обмірні креслення, листівки — і склав з нього візуальне технічне завдання. На цій основі я залучив архітектора з Харкова, Георгія, який за багато місяців змоделював кожну будівлю з підготованих референсів і повернув їх туди, де вони колись стояли. Це проєкт, про який я думав давно», — розповідає автор.
За словами автора, архітектуру Харкова зразка XIX-XX століття поступово руйнували радянські архітектори, бойові дії під час Першої та Другої світової війн, а зараз — російські ракети. Після руйнувань у XX столітті на місці старих локацій почали з’являтися сквери, які місцеві описали як «осквернення Харкова».

Читайте також:
- Як почати власне дослідження: розмова, яка відкрила забуту історію Добровілля
- У Харкові запустили проєкт про дослідження архівів будинку «Слово»
- «До 1942 року ніхто нічого подібного не робив». З’явився сайт, що дозволяє порівняти Харків 1942 та 2021 років
Як підтримати проєкт?
Допомогти команді проєкту фінансово можна, зробивши донат за посиланням. Усі зібрані кошти йдуть на оплату матеріалів, а також людської праці.
Також команда шукає 3D-художників, істориків, фахівців з фотограмметрії, архівістів і перекладачів. Окрім фахівців команда зацікавлена в архівних матеріалах, пов’язаних з Харковом. Написати авторам можна на електрронну пошту vasege@gmail.com.
Текст і обкладинки — Олексій Содома
Текст створено ГО «Люк — медійна група» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.


