«Страва для ворога». У Харківській муніципалці відкриється виставка Терри Нейдорф

Що це за виставка?

Цієї суботи, 23 грудня, в артпідвалі Харківської муніципальної галереї презентують нову виставку під назвою «Страва для ворога». Її авторка Терра Нейдорф розмірковує над тим, як змусити росіян буквально «жерти землю», яку вони вирішили окупувати. Усі представлені «страви» натхненні українською кухнею, проте, зроблені з природних матеріалів: земля, пісок, каміння, неїстівні рослини, отруйні гриби тощо.

«Ми добре знаємо нашого ворога. Його не цікавить українська культура, історія, досягнення, розум та таланти наших людей, він все це нищить. Єдине, що цікавить супротивника — українська земля. Чому б не дати йому те, чого він хоче, але на наших умовах, на умовах господарів?» — пояснює мисткиня у пресрелізі на своєму сайті.

Читайте також:

• «Садівництво душі». У Чехії пройде виставка з роботами харківської мисткині Олі Федорової
• Що з Муніципальною галереєю? Продовжуємо стежити за ситуацією навколо культового мистецького закладу Харкова

Чому виставка має таку назву?

Терра Нейдорф навчалася у Харківській Державній Академії Дизайну та Мистецтв, наразі вчиться у Львівській Національній Академії Мистецтв. Основні напрямки її діяльності — взаємодія з навколишнім середовищем (енвайронмент), лендарт, перформанс, фотографія, інсталяція, відео та текст. 

Виставка художниці є мистецькою відповіддю Харкова на російську агресію. Представлені страви-інсталяції вона створила після спілкування з корінною мешканкою міста, яка допомогла мисткині визначити особливості Харківщини, намітити можливі інгредієнти та характерні страви. 

«Назва проєкту, можливо, збиває з пантелику, оскільки звучить пещерно, проте вона про боротьбу вільних духом людей, котрі нагодують кожного бажаючого. Ми не вшановуємо ворога своєю гостинністю, ми нею мстимося», — розповідає Терра.

Відкриття виставки відбудеться 23 грудня о 16:00 за адресою: вулиця Чернишевська, 15, вхід знадвору.

Експозиція триватиме до 20 січня.

Вхід вільний.

Антон Алохінссон, обкладинка — Макс Бурєнок