На «Книжковому Арсеналі» міністра Ткаченка зустріли акціями протесту
За містом
У Києві проходить щорічний фестиваль «Книжковий Арсенал».
23 червня, на другий день, на одну з панельних дискусій завітав міністр культури України Олександр Ткаченко. Відвідувачі фестивалю зустріли його акцією протесту та мемними плакатами.
«Люк» розповідає, чого вони вимагають та що не так із Ткаченком.
Що відбувається?
У Києві вже другий день поспіль триває «Книжковий Арсенал» — наймасштабніша подія українського книговидання. Фестиваль проходить вже водинадцяте, і цього року серед його гедлайнерів не тільки українські автори та авторки, але й доповідачі з-за кордону — американський історик-славіст Тімоті Снайдер, британський публіцист Пітер Померанцев, грузинська видавчиня Гванца Джобава та інші.
Приїхав на фестиваль і голова Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) Олександр Ткаченко. Він мав стати головним учасником панельної дискусії «Критичність моменту: державна політика у сфері книговидання», але щось пішло не так.
Деякі з присутніх відвідувачів фестивалю влаштували акцію протесту, тримаючи плакати з інвективами на адрес Ткаченка. Зокрема міністру закидали ускладнення виїзду артистів за кордон, спроби знищення «Довженко-Центру», лояльне ставлення до російської культури, бездіяльність у сфері захисту українських пам’яток і музеїв під час війни, а також незрозумілий розподіл бюджету МКІП.
«Колеги, які тримають плакати, якщо ви хочете зі мною поговорити — післязавтра. Щоб ви не втомлювалися просто. Я вас бачу», — сказав міністр.
«Не втомимося», — відповіли протестувальники.
Олександр Ткаченко після дискусії підійшов до активістів та зазначив, що сам підписував одну з петицій про свою відставку.
Як багато було петицій?
Громадські діячі вже давно вимагають звільнити Ткаченка з посади. У березні 2023 року відповідна петиція з’явилася на сайті Кабінету міністрів України. Менш ніж за три місяці вона набрала достатню кількість підписів.
3 червня її автор Юрій Шиян написав, що начебто отримав від Кабміну лист, що петиція не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку у визначений термін. При цьому дані з сайту Кабміну показували більше ніж 25 тисяч підписів за петицію, коли до завершення збору залишалося ще два дні.
Уряд у своєму Twitter-акаунті пояснив це технічним збоєм, а через кілька днів опублікував відмову прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля звільнити Ткаченка з посади. Як заявив Шмигаль, до Секретаріату Кабміну надійшов лист від міністра культури, в якому той відкидає усі звинувачення на свою адресу, викладені у петиції. Прем’єр також не зміг встановити факти та обставини, які б давали підстави звільнити Ткаченка з посади.
У відповідь на сайті Кабміну з’явилася нова петиція. Станом на 27 червня вона отримала 10 тисяч голосів із 25 необхідних.
Що не так із Ткаченком?
Колишній очільник телеканалу «1+1» та (тоді ще) народний депутат Олександр Ткаченко вперше потрапив у скандал у 2019 році. Тоді він заселився у незадекларований маєток на Трухановому острові в Києві — одразу після розслідування цього ж телеканалу про незаконність забудов на цій ділянці. Тоді нардеп відповів на критику, що на Трухановому живе «багато киян, в тому числі й відомі».
З червня 2020 року Ткаченко очолює МКІП. Він уже подавав у відставку в листопаді 2021-го через рішення Кабміну про виокремлення Держкіно зі складу МКІП та бюджет на культуру у 2022 році. Тоді його відставку не прийняв парламент.
У серпні 2022-го очільник Мінкульту знову отримав критику через фото з неоднозначним жестом, який начебто мав відображати тризуб — державний герб України. Ідея належала креативному агентству Banda Agency, яке разом із МКІП обрали жест, щоб вітати одне одного з Днем Незалежності. Флешмоб за міністром підхопили українські поп-виконавці, але розкритикували користувачі соціальних мереж.
2 вересня 2022 року Ткаченко розкритикував вимогу Національної спілки письменників України закрити київський музей Міхаіла Булгакова.
У березні цього року лідер добровольчого батальйону «Братство» заявив, що міністр культури не дозволив відспівувати у Києво-Печерській лаврі чотирьох бійців диверсійної групи, які загинули у Брянській області РФ у грудні 2022 року. Тоді у МКІП відповіли, що не отримували таких звернень.
Наступним скандалом стало скасування нагородження лауреатів Шевченківської премії 9 березня, хоча їхні імена стали відомі ще в лютому. Це перший такий випадок за історію премії, і в ньому теж звинувачували очільника МКІП.
Митці, літератори, журналісти та громадські діячі звинувачують Ткаченка у проваленій інформаційній політиці, лояльності до присутності росіян в етері Національного телемарафону, а також бездіяльність щодо врятування українських музеїв на тимчасово окупованих РФ територіях.
UPD: Ввечері того ж дня міністр запропонував протестувальникам зустрітися після закінчення фестивалю та обговорити проблемні питання:
«Культура діалогу – це те, що я буду завжди пропагувати та спонукати до цього. — написав він на своїй Facebook-сторінці. — Але з тих меседжів, які я побачив на плакатах було незрозуміла причина, тому вирішив поспілкуватися та спитати, що малось на увазі конкретно».
Зустріч міністра із громадськими діячами відбулася цього понеділка, 26 червня, у Національному художньому музеї України. Ткаченко прокоментував зокрема й скандальний виступ співачки Світлани Лободи, що відбувся у Харкові напередодні. Очільник МКІП підтримав 16-річну Дарину Вдовенко, яка вийшла з гаслом «Харків без Лободи».
«Стосовно Лободи, я скоріше на стороні дівчини, яка стояла з плакатом, — розповів він. — З людьми, які “перевзулися” — ми з ними не спілкуємося і не підтримуємо їх жодним чином. Участі в наших акціях вони не беруть. У будь-якому разі, краще “перевзутися”, ніж “недовзутися”, що відбулося з багатьма українськими артистами, які досі знаходяться в Росії і виступають у тому числі на концертах на підтримку війні».
Після зустрічі Олександр Ткаченко подякував учасникам дискусії у своїх соцмережах та поскаржився на тих, хто не прийшов на неї. Він також запропонував періодично проводити подібні зустрічі:
«На жаль, частина активістів, які підбурюють громадськість в соцмережах, на зустріч не прийшла. Для діалогу потрібні дві сторони, а не тільки позиція хейту, — заявив міністр. — Якщо такий формат зустрічі був корисним (бо для мене це точно так), то пропоную робити їх регулярно».
Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
Новини
Новини
Новини
Новини
Новини 
