Антикорупційний суд продовжив розслідування справи про розкрадання коштів на відновлення Харкова

Про яку справу йде мова?

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив до 11 жовтня строк розслідування справи про організацію схеми із заволодіння 159,5 мільйонів гривень, виділених на відновлення Харкова, зокрема його критичної інфраструктури. Про це повідомляє «Слово і діло».

«Клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене заступником генерального прокурора — керівником САП про продовження строку досудового розслідування задовольнити. Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 11 жовтня 2024 року», — цитує видання рішення ВАКС.

Читайте також:

• Фіктивні фірми і підроблені документи: як «Харківські тепломережі» вкрали 160 мільйонів на відбудові
• Завищували ціну в кілька разів. Подробиці схеми розкрадань на фортифікаціях у Харківській області

Хто підозрюється у викраденні коштів на відновлення Харкова?

Нагадаємо, навесні цього року НАБУ та САП викрили схему заволодіння коштами, виділеними на відновлення Харкова з державного бюджету та від іноземних партнерів. З них 22 мільйони гривень надав Світовий Банк. 

Державна аудиторська служба України сприяла викриттю цієї схеми, пізніше ВАКС взяв під варту її організатора.

Наразі про підозру повідомили семи особам: 

• лідеру організованої групи (НАБУ називає його «впливовий бізнесмен»);
• першому заступнику генерального директора та одному з директорів КП «Харківські теплові мережі» — Сергію Волику та Валерію Морозову відповідно;
• чотирьом особам, підконтрольним лідеру організованої групи.

Якою була схема викрадення коштів?

За даними слідства, у квітні 2022 року зазначений організатор оборудки (Харківський антикорупційний центр називає ім’я Дениса Фролова) увійшов у змову з Сергієм Воликом та домігся укладення з підконтрольними йому компаніями прямих договорів на постачання труб, вікон та технічної солі. Воєнний стан при цьому учасники схеми використали як формальний привід не проводити відкриті торги.

Компанія-постачальник закупила необхідну продукцію через низку фірм-прокладок у виробника та продала її комунальному підприємству за ціною, що понад у два рази перевищувала початкову. Внаслідок цих дій бюджету завдали збитків на суму 159,5 мільйона гривень, якими учасники оборудки заволоділи та розпорядилися на власний розсуд.

Текст та обкладинка — Антон Алохінссон, ілюстрація — НАБУ