За містом
Лист до Харкова. Ліна Плуженко

До початку повномасштабної війни Росії проти України в рубриці «Лист до Харкова» різні люди, які колись жили в нашому місті, писали листа абстрактному другу в Харків.

З 24 лютого наше місто покинули вже сотні тисяч мешканців. Багато хто змушений був тікати у невідомість, лишаючи свої домівки, рідних та друзів.

Тож відтепер в рубриці «Лист до Харкова» ми збиратимемо їхні історії.

Сьогодні — лист із Чернівців від нашої менеджерки та SMM-фахівчині Ліни Плужеко.

До початку повномасштабної війни Росії проти України в рубриці «Лист до Харкова» різні люди, які колись жили в нашому місті, писали листа абстрактному другу в Харків.

З 24 лютого наше місто покинули вже сотні тисяч мешканців. Багато хто змушений був тікати у невідомість, лишаючи свої домівки, рідних та друзів.

Тож відтепер в рубриці «Лист до Харкова» ми збиратимемо їхні історії.

Сьогодні — лист із Чернівців від нашої менеджерки та SMM-фахівчині Ліни Плужеко.

Відчуваю себе зрадницею. Наче я покинула тебе у важкий час. Але розумію, що це на краще. Так правильно.

Ми побачилися вперше, коли з мамою набирали воду в джерелі у парку Юності. Мені було чотири роки, і я вже розуміла, що ти — мій. Колись я їла там польову кашу на 9 травня. Скоро в мене буде справжній день Перемоги, за який не соромно.

Цінність моєї роботи я зрозуміла вдалині. Львів’яни кажуть, що скоро краще за мене знатимуть, де я працюю. «Люк» — це медіа про харківську культуру, людей і сенси. Я не можу не розповідати про нашу спільну роботу і, власне, тебе.  Всі ж мають знати який ти!

Я то в Чернівцях, то у Львові. Тут багато пасхалок, але чогось не вистачає. Вулиця Ярослава Мудрого? І в Харкові така є. До речі, що по зарубі за трамваї на Весніна? А, в вас вони там ніколи не ходили. Та вже і в нас, напевне, не ходять. Сквот? Це ж було вже.

Ми багато навчилися одне в одного. Ти набував моїх сенсів, а я твоїх рис. Ми доповнюємо одне одного, бо ростемо разом. А що ви знаєте про урбамістику?

Харків, я можу зрозуміти тебе з пів слова. Я розумію, що я вдома, але мені не вистачає своєї кімнати. Мені не вистачає лавочок. Хочу просто посидіти поруч. 

А ще, як я повернуся, я нікому не віддам право сидіти на газоні. Бо мені це потрібно.

Мене спитали, як мені Львів. Я почала обережно хвалити його, а друг поруч сказав: «Так, Харків неймовірний». Він не чув, про яке я місто, але вимовив мої думки — Харкове, ти найкращий.

Та ніхто не зрозуміє, який ти для мене. І не треба. Бо для кожного ти — свій.

Постав чайник, я скоро буду.

Ліна Плуженко, обкладинка — Катерина Дрозд


Інші листи до Харкова:


«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу ptrn-1024x235.png
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу image.png