Як російський обстріл 2 січня пошкодив Держпром та «Тютюнник». From Russia With Hate

Які будівлі зруйнував обстріл?

2 січня 2024 року, під час ранкової атаки росіян на Харків, постраждали кілька десятків людей та будівель у Шевченківському районі міста. Одна з ворожих ракет влучила у землю біля житлового будинку на проспекті Незалежності, 1 — пам’ятки архітектури, відомої як «Тютюнник».

Окрім цього будинку також зазнали руйнувань навколишні будівлі, зокрема, Держпром та корпус Харківського університету імені Каразіна. У них пошкоджено скління вікон та конструкції дверних прорізів, частково — ще й оздоблення фасадів. Архітектор Віктор Дворніков розповідає, чим це загрожує.

«Внаслідок вибуху ракети відбувся значний сейсмічний вплив на навколишню забудову, — каже він у коментарі «Люку». — Це призвело до серйозних структурних пошкоджень будинку, а саме — утворення наскрізної деформаційної тріщини в південно-західному куті, що істотно впливає на опорну здатність конструкцій, послаблюючи її та створюючи умови для прогресування деформацій».

За словами спеціаліста, ситуація погіршується тим, що будівля попередньо вже зазнавала реконструкції. Це може говорити про порушення початкового конструктивного рішення, тому для усунення аварійності слід ретельніше обстежити будинок та розробити проєкт стабілізаційних заходів, зокрема, закрити зовнішній контур. Пан Дворніков каже, що різка зміна температурно-вологісного режиму усіх пошкоджених будівель призведе до втрати внутрішнього дерев’яного оздоблення автентичних інтер’єрів.

Читайте також:

• From Russia With Hate. Як виглядають будівлі в центрі Харкова після російського обстрілу
• Зруйнований росіянами будинок на Чернишевській почали консервувати

Чому обстріл «Тютюнника» є злочином?

За словами харківського краєзнавця Івана Пономаренко, будинок на проспекті Незалежності, 1 збудували у 1927-1931 роках за проєктом архітектора Олександра Когана для житлово-будівельного кооперативу «Радянський книгар». Проте, ця конструктивістська будівля найбільш відома за назвою «Тютюнник» чи «Тютюнник-книгар». У другій половині 1940-х у ній жили актори театру Шевченка, через що її тоді називали «Будинком Актора».

«Тютюнник» з 2020 року є пам’яткою архітектури місцевого значення. Через обстріл він не тільки отримав тріщину, але й втратив більшість вікон, вибухом зруйнувало дах, постраждала розташована у будівлі кав’ярня Pakufuda. Поруч із нею знаходиться почесне консульство Вірменії, що теж отримало пошкодження.

Під час будь-якої війни діє міжнародне гуманітарне право, норми якого обмежують сторони конфлікту у засобах та методах ведення війни. Згідно із ним, знищення чи навмисне пошкодження, історичних пам’яток та освітніх  установ забороняється та повинно підлягати судовому переслідуванню. Попри свою давність, відповідна конвенція 1907 року є досі чинною та обов’язковою для РФ. 

Так само обов’язковою для усіх воюючих сторін є спеціальна Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту з Протоколом 1954 року. Окрім неї діють і звичаєві норми міжнародного гуманітарного права, що визначають відповідальність за знищення та пошкодження культурної спадщини під час війни. 

Антон Алохінссон,ілюстрації взято з відкритих джерел, обкладинка — Катерина Дрозд