Вистави на вулиці. Як харківські митці протистоять культурному мораторію
Харківська обласна військова адміністрація (ХОВА) заборонила проводити масові мистецькі заходи, чим ледь не паралізувала культурне життя міста. Фактичний мораторій на концерти та вистави змішує митців шукати нестандартні рішення, аби продовжувати працювати.
Харківський театр ляльок знайшов вихід у проведенні своїх спектаклів просто неба.
«Люк» взяв коментарі у Дмитра Прасолова, члена театральної трупи, щоб з’ясувати, кому може бути вигідно поставити на паузу культуру у Харкові.
В чому полягає конфлікт?
Департамент культури та туризму ХОВА 18 квітня заборонив проводити у Харківській області заходи з числом учасників понад 50 осіб. Як можливі місця для проведення таких заходів виділили лише три:
- ЄрміловЦентр;
- Метрополітен;
- Театрально-концертний центр (ТКЦ), який займає приміщення Малої сцени ХНАТОБу.
Це суттєво вплинуло на роботу міських культурних майданчиків. Так, Харківський театр імені Шевченка повідомив, що припиняє вистави на невизначений термін, а колектив лялькового театру вирішив грати свої спектаклі просто неба, у своєму внутрішньому дворі. Перші вистави відбулися минулих вихідних.
Про приховане протистояння трупи театру з Департаментом культури розповідає Дмитро Прасолов, художник по світлу у Харківському театрі ляльок.
«Такі обставини, що нас фактично вигнали на вулицю, — іронізує він у коментарі «Люку». — З самого початку війни у нас діяв волонтерський хаб і подвір’я театру було заставлене машинами. Ми їх вигнали на вихідні, вивезли сміття і зробили сцену. Вийшло непогано. Ми винесли у двір стільці, трошки світла, звук — і вперед, граємо».
Коли у харківських театрів почалися проблеми?
За словами Дмитра Прасолова, більшість театрів Харкова підпорядковуються і фінансуються саме обласною владою. Обмеження їхньої роботи — це лише продовження того тиску, що відбувався на митців перед повномасштабним вторгненням:
«Усі театри обласного підпорядкування тоді отримали листи про “оптимізацію штату”. Це означало просто скоротити робітників. У повітрі постійно носилося, мовляв, давайте об’єднаємо театри. Наприклад, театр ляльок з Театром юного глядача — щоб театрів було менше, і штат скоротився вдвічі».
В межах цієї розмови Прасолов пригадує і скандал навесні 2021 року, коли тодішня очільниця області Айна Тимчук висловилась про високі, на її думку, статки театральних працівників.
«Нам дуже довго не платили зарплатню, ми проводили мітинги. Обласна влада казала, що ми отримуємо 16500 гривень, а ми таких грошей тоді в очі не бачили: у акторів зарплатня становила від 5 до 9 тисяч гривень на місяць — і це найоплачуваніші робітники в театрі!»
Теперішню ситуацію із забороною мистецьких заходів Дмитро Прасолов пояснює так:
«Те, що відбувається зараз — це чергова спроба тиснути на театри, щоб у нас працювало, умовно кажучи, десять людей. Нас змушують йти грати вистави в ТКЦ, а там дуже щільно розписаний графік — нам дають лише декілька дат на місяць, коли ми можемо щось поставити. ТКЦ має власний штат освітлювачів та звуковиків, зайві робітники з нашого театру їм не потрібні».
Як розв’язати проблему фінансування театрів?
Дмитро Прасолов вважає, що вихід є. За його словами, можна частково вивести театри з прямого підпорядкування ХОВА, що допоможе заощадити бюджет області та припинить постійний тиск на них з боку обласної адміністрації.
«З тих театрів, що географічно знаходяться у Харкові, жоден не належить місту, — каже він. — В силах обласної влади — домовитися з мером, щоб він прийняв хоча б два театри на баланс міста, а облрада розвантажує свій бюджет. Замість цього вони фактично кажуть: звільняйте людей»
«Національні театри фінансуються Києвом, з бюджету Міністерства культури [та інформаційної політики]. Чому б обласній владі не допомогти “розрулити” питання з отриманням Національного статусу театром Шевченка? Необхідно, щоб голова облради зателефонувала до міністерства — в неї більше шансів розв’язати ці питання, ніж у директора театру Шевченка».
Що з іншими майданчиками, крім ТКЦ?
Прасолов вважає безглуздим грати вистави в метро зараз, коли воно повноцінно працює, а ЄрміловЦентр не зовсім підходить для вистав лялькового театру.
Тим часом ЄрміловЦентр оголосив про спрощення подачі заявок для проведення заходів у своїх стінах:
«Відтепер, якщо ви маєте ідею мистецького проєкту або події, яку б хотіли реалізувати в нашому просторі, будь ласка, заповніть форму за посиланням у шапці профілю (або на сайті “ЄрміловЦентру”)», — йдеться у пості в Instagram.
Центр пропонує наступні послуги:
- Приміщення для проведення заходів;
- Технічне забезпечення проєкту;
- Монтаж та демонтаж експозиції;
- PR-супровід проєкту;
- Друк рекламних матеріалів.
Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також: