Олександр Луцик: про харківське  IT, волонтерство та «блакитні океани»

Я народився і все життя прожив у Харкові за виключенням 20 відряджень у різні країни: Англію, США, Нідерланди тощо. Завдяки роботі стабільно раз на два роки я отримував привабливі пропозиції переїзда. Отримував з радістю, але всі відхиляв, бо вважаю Харків найкращім містом для життя. 

На початку березня 2022 року, після жахливих бомбардувань російської авіації неподалік від мого будинка, я вивіз родину з міста, де ставало занадто небезпечно. А сам вже за декілька днів повернувся у Харків з гуманітарними вантажами. Відтоді живу на декілька міст, щоб забезпечувати спокій та безпеку родини, допомагати Харкову та, всупереч війні, розвивати тут офіс найбільшої компанії українського ІТ-ринку. 

Я на власні очі бачив трансформації Харкова і тепер прагну не просто спостерігати, але й сприяти позитивним змінам.

Потенціал Харкова в ІТ-галузі

За освітою я викладач математики, але мій професійний шлях пов’язаний з ІТ. Я починав кар’єру у ролі .NET-інженера, згодом став менеджером і тепер керую харківським офісом «ЕРАМ Україна». Я понад 10 років спостерігаю розвиток ІТ-сфери і вважаю її однією з найпотужніших у місті та країні.

Що було до повномасштабної війни? Харків з його міцною освітньою базою, чудовою інфраструктурою, комфортними умовами для життя і прийнятними цінами впевнено посідав другу сходинку у переліку найбільших ІТ-міст України. Попереду, очікувано, Київ. Згідно дослідження Kharkiv IT Cluster, галузь регіону налічувала понад 510 сервісних і продуктових ІТ-компаній, а кількість ІТ-фахівців перевищувала 45 тисяч осіб. Харків був дуже привабливим як для спеціалістів, так і для закордонних клієнтів. Звісно, російська агресія змінила ситуацію. Досить суттєво, але вірю, що тимчасово. 

Сьогодні разом з колегами ми усвідомлюємо важливість галузі для України та Харкова. До того ж, спостерігаємо завершення постковідного буму цифровізації: пандемія обернулася золотими роками для ІТ, адже в той час багато бізнесів усвідомили важливість цифрових рішень і присутності в онлайн-просторі. 

Та, незважаючи на ці фактори, частка ІТ в експорті послуг у 2022 році досягла 45,6%, а в загальному експорті України — 12,9%. Ця галузь менше потерпає від війни. До того ж, податки ІТ-фахівців значно наповнюють бюджет Харківщини. І я навіть не кажу про обсяги донатів від компаній та самих спеціалістів. Це про відповідальність ІТ-бізнесу і тих, хто працює в галузі.

Облаштування «Пункту Незламності» від «ЕРАМ Україна»

Волонтерство по-айтівськи

У перший рік повномасштабної російської агресії паралельно з основною роботою я багато волонтерив: переганяв автівки для захисників, возив гуманітарну допомогу, ліки, паливо по всьому сходу України, допомагав колегам, які пішли у лави ЗСУ тощо. 

На початку 2023 року я приділив час стратегічному плануванню. Саме тоді вирішив, що відтепер спрямую свої зусилля на ІТ-волонтерство. Адже це — той напрям, де я можу бути максимально ефективним. 

Радію, що ІТ-волонтерство відгукується колегам. Варто харків’янам почути про можливість попрацювати на волонтерських засадах на користь міста, як одразу отримуємо бажаючих допомогти. «ЕРАМ Україна» плідно співпрацює з Департаментом цифрової трансформації Харківської міської ради, місцевими фондами (як от RescueNow та «Вулик») і організаціями (наприклад, Kharkiv IT Cluster). 

Нещодавно ми узгодили концепт дашборда відновлення міста. Тепер волонтери працюють над розробкою рішення.

Низка компаній і зараз вважають Харків «червоною», вкрай небезпечною зоною для ведення бізнесу. Ми, звісно, усвідомлюємо ризики і в жодному разі не примушуємо повертатися в місто тих колег, хто відчуває в цьому небезпеку за себе чи рідних. Але для тих, хто все ж таки обирає майбутнє у Харкові, намагаємось створити всі умови для комфортної роботи і можливість допомогти місту. 

Блакитне чи червоне?

Коли промисловий потенціал міста підірвано, логістичні і торгівельні зв’язки у багатьох випадках треба відбудовувати з нуля, а близкість до агресора залишається незначною, має сенс згадати про ще одну історичну особливість і гордість Харкова — науковий потенціал. Харків, беззаперечно, має таланти. Інтелектуальний капітал залишається високим і зараз, тому, на мою думку, на нього можна робити одну зі ставок у відновленні. 

Будемо реалістами: зрозуміло, що не всі ІТ-фахівці повернуться у Харків, не всі клієнти будуть готові одразу працювати тут з огляду на близькість росії. 

Проте ми впевнені, що з’являться нові люди. Саме для них ми і хочемо створити найкращі умови. Вони так само любитимуть наше місто і прагнутимуть будувати своє майбутнє тут. Прийдуть і нові замовники, які будуть впевнені у якості наших сервісів. Для цього має посилитись відчуття безпеки, з’явитись культурне життя, відновитись навчальний процес для дітей у офлайн форматі, покращитись інфраструктура тощо. 

Є чудова книга Кіма Ві Чана і Рене Моборн «Стратегія блакитного океану». У ній мова йде про те, що бізнес чи людина може сприймати будь-які обставини чи ринок як «червоний океан» — вкрай жорстоке середовище конкуренції, насичене кров’ю ворогів і з обмеженою кількістю ресурсів. Єдине, що залишається у такій парадигмі мислення — намагатись вибороти шмат у конкурента. Але якщо дивитись на світ як на «блакитний океан», то можна знайти дуже багато можливостей і ресурсів, нові ніші і точки перетину з іншими гравцями ринку чи суспільства, щоб разом зробити набагато більше. 

Саме їх — блакитні океани — я завжди шукаю. А ще людей, які поділяють таку саму точку зору. Вірю, що разом ми здатні наближати Перемогу.

Це партнерський матеріал, випущений за підтримки IT-компанії «ЕРАМ Україна».

Текст — Олександр Луцик, зображення — з особистого архіву, обкладинки — Катерина Дрозд