Які проєкти обговорювали?

Громадське обговорення стосувалося презентації п’яти проєктів, які зараз втілюють у Харкові. 

Спікери презентували як вже завершені проєкти (такі як сквер біля «Вічного вогню» та перша черга Лопанської набережної), так і заплановані рішення, які ще знаходяться на етапі проєктування. З таких рішень увагу приділили верхній і нижній частині Університетської гірки та скверу Тихонова.

Презентував проєкти керівник ТОВ «РС ІНЖЕНЕРІНГ» Денис Захаров. Він мав пояснити присутнім обґрунтування втілених і запланованих рішень з інженерної точки зору, а також переваги їхньої оновленої інфраструктури і функціональності.

Що турбувало містян?

Сквер біля «Вічного вогню»

Перше питання із залу стосувалося відсутності завчасної комунікації з громадою. Містяни дізналися про проведення робіт вже на етапі їх втілення. Головний архітектор Харкова Антон Коротовських пояснив, що роботи виконувалися як аварійні і не потребували додаткових узгоджень.

Також звучало питання загальної вартості проєкту. Денис Захаров відповів, що перша черга робіт, яка стосувалася реконструкції скверу, коштувала близько 35-37 мільйонів гривень. На запитання про вартість ліквідації лише аварійних ділянок локації відповіді не надали. Несвоєчасне укладання договорів і виконання робіт раніше за будь-яку інформацію про них Коротовських пояснив «проблемами бюрократичної системи».

Серія питань стосувалася й функціональності металевої ватри, встановленої на оглядовому майданчику. Одна з присутніх зауважила, що конструкція перекриває вид на місто, хоча, за словами Дениса Захарова, домінантним у композиції є флагшток, в бік якого і спроєктовано майданчик. Виявилося, що металева «ватра» не входила до проєкту, а була «подарунком меценатів». Як сказав Антон Коротовських, при наявності іншої конструкції наявну можна буде замінити за один день. Питання про те, чому «ватра» не працює, залишили без пояснення: його визнали логічним, але конкретної причини не навели.

Ще однією проблемою визначили меморіальну складову проєкту. Присутні зауважили, що якщо монумент «Вічного вогню» вже виконує меморіальну функцію, то в умовах повномасштабної війни це місце було б доречно облаштувати під Алею героїв.

«Зараз ми розглядаємо різні майданчики під розміщення місць пам’яті. До цього проєкту вони не дотичні, ці майданчики теж будуть знаходитись у центральній частині [міста, — «Люк»] або поруч, але такі проєкти вже в роботі», — відповів Антон Коротовських.

Університетська гірка

У презентації проєкту нижньої частини Університетської гірки Денис Захаров наголосив на кількох основних моментах: наявності сучасної підпірної стіни, системи водовідведення і розширення пішохідної частини з облаштуванням нових пішохідних доріжок, додаткового пішохідного переходу та велодоріжки.

Учасники дискусії, в цілому, підтримали рішення про облаштування пішохідної ділянки з велодоріжкою, проте уточнили, що створювати зону відпочинку біля широкі дороги (Сергіївського майдану) недоцільно. На запитання про використання простору і потреби людей на цій локації Захаров привів у приклад власне спостереження про те, що «там вигулюють собак». Інформації про дослідження з цього приводу спікери не надали.

Також присутні зазначили, що цей проєкт, як і всі інші, — проєкт мирного часу. Щодо орієнтовної вартості майбутніх робіт інформації також не поступило.

Сквер Тихонова

Основним питанням до майбутньої реконструкції скверу Тихонова було ігнорування проєктувальниками Соборного узвозу. Присутні наголосили на занедбаному стані локації, яка окрім декоративної є також і прохідною ділянкою між майданом Конституції та вулицею Клочківською.

Як і з іншими проєктами, звучала думка щодо недоречності повної реконструкції в умовах воєнного часу. На пропозицію обмежитися лише необхідними роботами, щоб локація не перетворилася на аварійну, Денис Захаров пояснив присутнім поняття «сталого розвитку»:

«Суть сталого розвитку вкладається в тому, щоб не вирішувати сьогоденні питання, а якщо витрачати якісь кошти, то витрачати їх з розумом і з урахуванням майбутнього.

Якщо кожного року перекладати граніт або плитку, не чіпаючи інженерні мережі, не роблячи зливову каналізацію, не чіпаючи підпірні стіни, не займаючись прокладанням нової інфраструктури, це не сталий розвиток. Завдання будь-яких проєктів, які орієнтовані на сталий розвиток, — закласти фундамент, щоб у майбутньому їх було легше експлуатувати і вони не створювали додаткових питань».

Лопанська набережна

За словами Антона Коротовських, причиною проведення другої черги робіт на Лопанській набережній стали занедбаність простору, деградація функціонального потенціалу локації і застарілість інженерної інфраструктури і підземних комунікацій. 

З конкретних рішень архітектор виділив оновлення Митрополичого скверу і пірсу, який зараз знаходиться у занедбаному стані. Окрім цього, на набережній планують облаштувати зони відпочинку, дитячі ігрові зони, спортивну та велосипедну інфраструктуру. Зараз проєкт знаходиться в розробці.

На питання про те, чи може громада побачити загальний план концепції, до якої входить набережна, Коротовських пообіцяв підготувати презентацію на наступне обговорення. Також за його словами, місто працює над організацією архітектурних конкурсів для залучення до проєктів спеціалістів.

З питань організації простору один з учасників наголосив на недоцільності пам’ятника Никодиму, освяченого УПЦ МП. Цю думку підтримав і голова «Харківського антикорупційного центру» Дмитро Булах. 

Щодо зелених насаджень на Лопанській набережної прозвучало занепокоєння щодо можливості знищення всіх існуючих дерев за аналогією з першою чергою робіт. Антон Коротовських запевнив, що площа зелених насаджень буде збільшена на 20%.

Загалом проєкт Лопанської набережної викликав обурення через сумнівну пріоритетність. Присутні наголосили на неефективному спрямуванні коштів і недостатньому рівні захисту міста від російських атак. 

Нагадаємо, що проєкт першої черги Лопанської набережної коштував понад 255 мільйонів гривень, а в бюджеті на підтримку армії закладено 300 мільйонів гривень.

---

Читайте також:

• У Харкові обговорили створення Наглядових рад при комунальних підприємствах
• Як Харків виконує європейські вимоги щодо прозорості бюджету?
• Як Харків виділяє кошти на ЗСУ? Розбираємось із розподілом міського бюджету

---

Які наступні кроки?

Дмитро Булах зазначив, що це обговорення є першим кроком для залучення громади до прийняття містобудівних рішень.

«Роками, або навіть десятиріччями у нас не було практики спілкування між адміністрацією і громадою. Довгий час громада дізнавалася про втілення якихось рішень вже або коли все починалося, або в кращому випадку, коли щось випадково виливалося в публічний простір через інсайдерів. І мені здається, що це неправильно і так не повинно бути далі, — наголосив Булах.

Думаю, що вже з третьої-четвертої сесії буде легше, коли ми зрозуміємо, що всі ми тут містяни, що Харків — це наше місто і що це наша спільна справа».

З записом трансляції обговорення можна ознайомитись за посиланням.

Текст і обкладинки — Олексій Содома, фотографії — Марія Федченко, з відкритих джерел

---

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

---