Яким має бути Харків після перемоги? І що для відбудови міста може зробити Норман Фостер?

Хто такий Норман Фостер?

Норман Фостер — відомий британський архітектор, його роботи пов’язують зі стилем хай-тек. 

Фостер народився в 1935 році та особисто відчув жахи війни — зокрема, авіанальоти Люфтваффе на Манчестер в 1940 та 1941 роках. 

В 1967 році він створив архітектурне бюро Foster + Partners, яке сьогодні є одним із найбільших у Великій Британії (1400 співробітників) та має 13 студій по всьому світу.

Серед проєктів архітектора — скляний купол на будівлі німецького Рейхстагу, штаб-квартира Apple в Каліфорнії, «хмарочос-огірок» Сент-Мері Екс 30 у Лондоні. 

У 1999 році Фостер отримав престижну Прітцкерівську премію, яку часто називають аналогом Нобелівської премії в архітектурі. 

Існує також фонд імені Фостера — Norman Foster Foundation. Згідно офіційного сайту, його завдання — промоція міждисциплінарного мислення та досліджень, щоб допомагати новим поколінням архітекторів, дизайнерів та урбаністів будувати майбутнє.

Що Фостер робитиме в Харкові?

4 квітня Ігор Терехов, виступаючи онлайн на форумі мерів ООН у Женеві, звернувся до Нормана Фостера із проханням допомогти у відбудові міста. Архітектор погодився. 

Згодом це підтвердили й у Харківській міськраді. На яких умовах, як саме відбуватиметься ця відбудова та чого чекати — поки що не зрозуміло.

Із заяв міського голови Ігоря Терехова відомо, що за реалізацію плану відновлення міста візьмуться одразу після закінчення бойових дій, а закінчити планують за два-три роки.

«Я впевнений, що ми створимо ідеальне місто майбутнього, — запевняє Терехов. — Велику увагу потрібно приділити дизайн-проєкту, щоб мікрорайони відрізнялися один від одного. Останні розробки, енергозберігаючі технології. Потрібні бомбосховища, підземні паркінги подвійного призначення. Ми хочемо створити індустріальні, високотехнологічні парки, щоб перезапустити економіку міста та України». 

Норман Фостер у свою чергу стверджує, що до планів відновлення Харкова вже залучені професори Гарварда та Оксфорда, фахівці світових банків, його фонду та українські архітектори. Також говорить про Харків як місто майбутнього.

«Першим кроком буде генеральний план міста, пов’язаний з регіоном, з метою об’єднати найулюбленішу і найшанованішу спадщину минулого з найбажанішими та найзеленішими елементами інфраструктури та будівель — іншими словами, створити місто майбутнього зараз та планувати своє життя на десятиліття вперед», — обіцяє архітектор.

На своєму виступі в ООН Фостер заявив, що для роботи з відновлення міста Norman Foster Foundation співпрацює з харків’янами, «людьми, які розуміють територію, щоб відтворити найкраще з минулого та спроєктувати Харків, як місто майбутнього». 

Харківська архітектура спільнота досить скептично поставилася до появи фігури Фостера у контексті відновлення Харкова. Переважно — через нерозуміння, чого взагалі очікувати від архітектора.

Олег Дроздов

Архітектор, засновник бюро Drozdov&Partners, співзасновник Харківської школи архітектури 

«Є побоювання, що Фостер буде втілювати у відновленні міста те, що сам відчуває. Тому що з усіх цих публічних заяв поки що нічого не зрозуміло. Я не знаю, які там цілі, який контракт, які плани і все інше.

Також є побоювання, що відбудеться якийсь такий дарунок, на який харків’яни не зможуть ніяк впливати, брати участь у процесі відновлення міста. 

Зараз народжується великими темпами громадянське суспільство, але воно зайнято не відбудовами, не пам’ятками. Коли це суспільство повернеться у місто, воно буде чекати, що стане частиною цих перетворень. А перетворювання вже всі будуть. Оце те, що мене непокоїть більше всього. Це має бути процес, коли є включеність. 

Я думаю, участь Фостера — це ще такий шанс створювати нові інституції. Може, він робить якусь малюсіньку роботу, яка ні на що не впливає. Чи, може, він — тільки фонд, гроші збирає. Але треба думати, щоб ці перетворення дійсно стали дуже серйозними і масштабними, потрібно, щоб народжувалися нові команди, нова компетенція. 

Фостер має сформувати урбаністичне середовище з людей, пов’язаних із транспортом, і з зеленою інфраструктурою, і з велорухом, і з освітою, і зі охороною здоров’я, і зі спортом».

Євгенія Губкіна

Архітекторка, історикиня архітектури, авторка книги «Soviet Modernism. Brutalism. Post-Modernism. Buildings»

«100% нам доведеться виборювати історичні пам’ятки і не давати поміж ними робити забудову.

Це вже почалося: те, що говорить Терехов, усі ці фантазії про Фостера і про те, що він буде бекетівську спадщину брати як свою “inspiration”, дуже лякає. Це повне незнання міста і найжахливіше — незнання міста міською адміністрацією. 

При всій повазі до всього, що роблять комунальники в Харкові і як вони героїчно рятують інфраструктуру і комунальні мережі, не можна про місто, яке має стільки архітекторів і таку архітектурну школу, казати таку маячню.

Ми повинні себе убезпечити і вимагати детального планування історичної забудови міста — тобто це про план міста».

Богдан Волинський

Архітектор, засновник та викладач Дитячої архітектурної школи в Харкові

«Людям треба зрозуміти, що Норман Фостер (при всій поважності його досвіду) в цьому контексті є просто мемом. 

Пояснюючи анекдоти, почуваюсь дивно, але от в чому сіль: серед відомих робіт британського архітектора хмарочоси, а не розвиток міст, тому заяви про “місто майбутнього” із Фостером відсилають до карикатурного образу сусідства скляних хмарочосів. 

Урбанізм в XXI сторіччі передбачає стратегії замість конкретних планів, конкурси і участь жителів в обговореннях, а не візію від “маестро”. Це про зміст, а не форму».

Дмитро Булах

Голова Харківського антикорупційного центру, депутат міськради, учасник Харківської топонімічної групи

«Я бачу у співпраці з Норманом Фостером як шанс, так і ризик. Шанс, що у нас це все — тобто формування генплану — не буде, як зазвичай. 

Я трохи в курсі, як у нас декілька попередніх разів розроблявся генплан, з якими принципами, підходами і для чого. Принцип формування попередніх генпланів — під забудовника, під бажання міської влади, примітивні вульгарні бажання заробити грошей. Не про майбутнє нашого міста, не про розвиток, не про бачення, куди ми розвиваємося. Просто нам тут треба ще шматочок землі і його забудувати, тому “нарисуйте чертиков на этой бумажке”. Я сподіваюся, навіть впевнений, що Норман Фостер на таке не піде. 

Але в чому ризик? На мій погляд, є велика прірва у сприйнятті міста як явища співжиття людей нашою міською владою, нинішньою адміністрацією, муніципалітетом із паном Норманом. Тут хтось повинен піти на серйозні компроміси. 

Сподіваємося, що на компроміси піде муніципалітет, і все ж таки у нас буде нормальний генплан, хоч раз на 30 років. І я сподіваюся, що пан Норман буде залучати до процесу наших місцевих архітекторів, дизайнерів, соціологів, інших науковців, які в курсі, в чому нинішня проблема міста. Щоб він розумів певну специфіку і порядок денний, щоб просунути своє бачення. 

І це важливо, бо попередній генплан був перспективним планом розпилу міста».

Сергій Ільченко

Архітектор, співзасновник архітектурного бюро «Студія Ільченка»

«Моє ставлення до співпраці міськради та Нормана Фостера нормальне. Його авторитет є важливим для зміни підходів в міському плануванні. 

Так склалося, що ми не маємо інституції репутації і до спеціалістів в будь-якій галузі ставляться як до обслуги. Це в біса нераціонально. Можливо, реалізації фантазій влади або бізнесу можуть змінитися системною розбудовою сучасного міста. 

Ця співпраця може бути і успішною, і ні. Втім, дискусія і серед архітекторів, і серед містян стосовно візії майбутнього — це однозначно добрий процес. Терапевтичний (візіонерство як спосіб порятунку від жорсткої реальності) і життєстворюючий одночасно. Люди мають замислюватись над розвитком своїх міст. 

Цікава думка пролунала на форумі «Відродження України — відродження громад» від президентки Ради архітекторів Європи Рут Шагеманн: “Ваші міста будуть такими, якими є ви”. Якщо ми всі змінилися — міста так само зміняться. Зараз вся європейська спільнота налаштована допомогти нам у відбудові наших міст. 

В офіційній інформації про зустріч Фостера, Терехова, українських та іноземних архітекторів недвозначно йдеться про нерозширення міста і обмеження висоти житлових будинків п’ятьма поверхами (як і розуміння приватної забудови є важливою складовою і ресурсом розвитку). 

Так, сер Фостер направду сказав, що дуже потішений баченням локальних архітекторів, особливо в частині “зеленого каркасу” міста, порівнявши його з “зеленим поясом” Лондону. Для зустрічі-знайомства фундації Фостера та групи місцевих архітекторів (не єдиної з груп, з якими має контакти фундація) було доволі багато збіжностей у візії майбутнього».

Що кажуть у Фостера та в міськраді?

«Люк» звернувся за коментарем до Харківської міської ради та Нормана Фостера. 

Проте пресслужба міськради залишила наш лист без відповіді. А в Norman Foster Foundation відповіли, що проєкт відновлення міста ще на дуже ранніх стадіях, тож нам варто повернутися зі своїми питаннями наприкінці червня. 

Софія Панасюк

---

Інші матеріали з серії «Яким має бути Харків після перемоги?»

• Досліджуємо досвід повоєнного Лондона 
• Досліджуємо принципи реставрації та їх актуальність сьогодні
• Аналізуємо, чи можна збудувати місто раз і назавжди

---

«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.