Харківська облрада не стала робити Олега Каратуманова почесним громадянином

Чому облрада передумала щодо Каратуманова?

Сьогодні, 20 лютого, пройшла чергова сесія Харківської обласної ради. Попри раніше опублікований порядок денний, на засіданні не розглядалося питання щодо присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області». Про це повідомив журналіст Павло Федосенко.

«Каратуманова прибрали з порядку денного сесії облради. А з ним — і всіх інших, — пише він у своєму телеграм-каналі. — Але справа не тільки (чи, скоріше, не стільки) в Каратуманові. Справа в архиєпископі Харківському і Слобожанському ПЦУ Митрофані. “Блок Кернеса” відмовляється підтримати його кандидатуру, а голосування, як ви знаєте, пакетне».

Читайте також:

• Харківська облрада планує зробити колишнього «регіонала» почесним громадянином — вже вдруге за рік
• Керівницю апарату ХОВА підозрюють у розкраданні 15 мільйонів гривень. Її звільнили з посади

Окрім очільника харківської єпархії Православної церкви України на присвоєння почесного звання претендували також обласні депутати, військові та громадські діячі. Проте облрада вирішила взагалі відмовитися від розгляду цього питання після широкого медійного резонансу щодо знаходження у цьому списку колишнього «регіонала» Олега Каратуманова.

Хто лобіював нагородження Каратуманова почесним званням?

Положення про звання «Почесний громадянин Харківської області» встановлює, що воно може надаватися не більш ніж п’яти особам щорічно. Проте документ також містить нормативну лазівку: якщо протягом року рішення про присвоєння звання не приймалось, то кількість претендентів, яким воно може бути надано у наступному році, збільшується з урахуванням і попередніх кандидатур.

Саме цим скористувалася заступниця голови облради Валерія Дзюба, складаючи пояснювальну записку щодо присвоєння почесного звання у 2024 році.

«Враховуючи необхідність відзначення осіб, які зробили вагомий внесок у справу збереження територіальної цілісності держави, захисту суверенітету, з метою вшанування їхнього героїзму звання “Почесний громадянин Харківської області” може бути присвоєно семи особам», — вказує у документі Дзюба.

До цих семи осіб чиновниця, вочевидь, зараховує і скандального депутата Каратуманова. Проте складена нею записка не містить імені генерал-майора Олександра Нестеренка — заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ, якого внесла до списку кандидатів Харківська облрада.

Яке відношення Валерія Дзюба має до Каратуманова?

Заступниця голови облради Валерія Дзюба народилася у сім’ї народного депутата України Олега Таранова. У 90-ті він був президентом «Українсько-сибірської інвестиційної корпорації» (УкрСибІнКор), пов’язаної із «УкрСибБанком». Головою наглядової ради цієї компанії був Євгеній Мураєв — пізніше він стане депутатом від «Партії регіонів», «Опозиційного блоку» та «За життя!».

У 2005 році Мураєв одружився з дочкою Таранова, вона навіть взяла його прізвище. У квітні 2017 року подружжя розлучилося через «непорозуміння, різницю інтересів, втрату поваги одне до одного». Проте Валерія Мураєва вирішила не змінювати прізвище. «Втрата поваги» не завадила їй співпрацювати з колишнім чоловіком та брати участь у його передвиборчій агітації.

Як і скандальний депутат Каратуманов, Валерія Мураєва стала депутаткою облради від «Опозиційного блоку» — і теж від Зміївщини. Після того, як її колишній чоловік заснував власну політичну силу «Наші», Мураєва очолила її харківський осередок. Нині партія заборонена в Україні, а самого Євгенія Мураєва за державну зраду розшукує СБУ. 

У жовтні 2020 року Мураєву обрали депутаткою Харківської обласної ради від партії «Блок Кернеса — Успішний Харків», у тому ж році вона стала заступницею голови облради. У травні 2023-го Валерія Мураєва повідомила, що вийшла заміж вдруге та змінила прізвище на Дзюба. З-поміж іншого вона курує обласний мініпроєкт «Дитятко». Нагадаємо, саме таку назву має керований громадянином РФ благодійний фонд, який начебто надіслав клопотання про нагородження Каратуманова почесним званням.

Антон Алохінссон, фото з відкритих джерел, обкладинка — Макс Бурєнок