Як війна змінила центр Харкова? Дослідження від Urban Reform

Що відомо про проєкт?

Дослідження Urban Reform є частиною проєкту «Харків: Спільне майбутнє». Його метою є підтримка раннього відновлення центральної частини Харкова.

Дослідники зауважують, що «Харків сьогодні — місто, яке одночасно живе, відновлюється і досі зберігає сліди війни». Нагадаємо, що для збору інформації аналітики з Urban Reform провели онлайн-опитування містян про організацію міського простору в центрі Харкова.

Громадську організацію Urban Reform («Міські реформи») започаткувала у 2014 році група харківських архітекторів, урбаністів та громадських діячів. Вони прагнули впливати на формування міського середовища, відстоювати публічний простір та пропонувати нові вектори розвитку Харкова. Серед успішних кейсів команди: боротьба проти «одоробла» на площі Свободи, створення київського урбан-парку на ВДНГ та розробка проєкту культурного центру «Механіка».

Дізнатися більше про проєкт можна у нашій новині, а слідкувати за оновленнями — за посиланням.

Читайте також:

• Британці представили транспортну стратегію розвитку Харкова
• «Місто — це машина для народження ідей». Інтерв’ю з архітектором і урбаністом Ігорем Лялюком
• Глечик корисний, бо пустий: архітектор Олександр Колесніков про метод порожнечі, як підхід до проєктування

Що показало дослідження?

У дослідженні зазначають, що з початку повномасштабного вторгнення в Харкові пошкоджено або зруйновано понад 12,5 тисяч будинків. У центральній частині міста пошкоджено близько 400 об’єктів, з яких 94% наразі перебувають у стані консервації. Це свідчить про те, що місто поступово переходить від повноцінного відновлення і пристосовується до життя в умовах тривалої війни. За даними аналітиків, загальні потреби міста у відбудові сягають щонайменше 10,5 млрд євро. 

Через постійні руйнування культурних об’єктів, на думку авторів, міська ідентичність змістилася від образу «сервісного міста» до «міста стійкості та пам’яті». За час повномасштабної війни в Харкові також перейменували понад 500 топонімів у межах деколонізації. Проте дослідники зауважують, що основним рушієм перейменувань і деколонізації є не міська влада, а спільноти активістів.

Екологічні збитки Харківської області оцінюють у 555,5 мільярда гривень. Проте шкоду екосистемі міста завдають не тільки російські обстріли, а й політика місцевої влади. У самому центрі міста понад 50% прибережних смуг річок є деградованими або закатаними в бетон. Також дослідження виявило суттєвий конфлікт між традиційними міськими практиками «благоустрою» ( такими як косіння трави «під нуль», бетонування набережних, винищення чагарників) та реальними потребами екосистеми. Експерти наголошують на необхідності термінового переходу до екоорієнтованих рішень — збереження природних русел, створення дощових садків та відновлення зеленого каркаса міста для запобігання підтопленням і перегріву.

У дослідженні також проаналізували людський капітал. Населення Харкова стабілізувалося на рівні близько 1,3 мільйона людей, з яких 16-20% — внутрішньо-переміщені особи. При цьому область переживає глибоку демографічну кризу — смертність майже вп’ятеро перевищує народжуваність. На фоні війни харків’яни найчастіше пов’язують центр міста з ностальгією та радістю. Серед головних пріоритетів відбудови вони називають реставрацію історичної архітектури, відновлення набережних і повернення публічних подій, а майже третина мешканців хоче брати участь у прийнятті містобудівних рішень.

Ознайомитися з повним дослідженням можна за посиланням.

Фото з польових досліджень. Джерело — Urban Reform

Текст і обкладинки — Олексій Содома

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.