Яким має бути Харків після перемоги? Аналізуємо ситуацію з відновленням житла та головні проблеми відбудови
Місто
Харків вже рік живе під обстрілами, але місто фактично пристосувалось до тотальної небезпеки, люди повернулись до роботи та життя, а зруйновані будинки ще торік почали відновлювати.
За даними міської влади, в Харкові загалом відновили 135 багатоповерхівок, які постраждали від обстрілів окупантів. Та враховуючи, що з початку війни росіяни розбомбили тисячі домівок у місті, для повного відновлення потрібен не один рік.
Довгі строки — лише пів біди. Відновлення житла має ще й корупційні ризики та сумнівну естетику. Держпідприємство та трест «Житлобуд-1» — підрядник, який отримав найбільше грошей від міста та відновлює максимальну кількість будинків, що постраждали.
До війни влада буквально давала тресту карт-бланш на будівництво нового житла, а інколи — й земельні ділянки за дивних обставин. До архітектурної вишуканості проєктів «Житлобуду-1» теж було і є чимало питань.
У межах спільного проєкту з dveryki «Яким має бути Харків після перемоги?» ми вирішили з’ясувати, хто займається відновленням житла в Харкові, чи відповідає цей процес законодавству й технічним вимогам та як треба відновлювати будинки, щоб це було безпечно і правильно?
Яка ситуація зараз
Ракета влітає у квартиру, пробиває у стелі дірку і падає посеред кімнати. Або — під’їзд будинку від влучання снаряду обвалюється, як картковий будинок, й перетворюється на гору бетону. Це лише кілька прикладів того, що росіяни зробили з будинками Харкова минулого року, загалом руйнувань — тисячі.
Окупанти розбомбили понад 5000 будинків у місті, серед них — понад тисяча житлових багатоповерхівок. Близько 500 зі зруйнованих будівель уже неможливо відновити — доцільніше і дешевше будувати нові. Найбільше від російських обстрілів постраждала Північна Салтівка, в якій до війни мешкали майже 300 тисяч харків’ян. З понад 800 будинків тут пошкоджені 700, близько 300 вже не підлягають відновленню.
За минулий рік, за останніми даними, в Харкові відремонтували 135 багатоповерхових будинків. Йдеться про будівлі, які потребують капітальних робіт — відновлення покрівлі, перекриттів чи опорних конструкцій. Якщо ж говорити про дрібні роботи — то з початку війни влада отримали понад 70 тисяч таких заявок, ремонту потребують понад 8 тисяч будинків.
Відновлювати місто доведеться ще довгі роки, на це потрібні гроші й час. Тільки за попередніми підрахунками, збитки внаслідок руйнування Харкова складають понад $9 мільярдів. Треба не тільки знайти кошти та робочу силу, а й правильно організувати процеси. З цим у влади міста, яка взяла відновлення житла на себе, є проблеми.
Станом на січень на відновлення житлового фонду Харкова витратили пів мільярда гривень. До процесу залучені декілька державних і комунальних підприємств, та найбільше дороговартісних підрядів отримав трест «Житлобуд-1» — за даними ProZorro, підприємство уклало 26 договорів на суму 224,6 млн грн. На другому й третьому місці після «Житлобуду» — «Харківспецбуд» та «Харківжилбуд». Вони отримали утричі менше коштів на відновлення житла — 73,7 та 60 млн грн відповідно.
В чому проблема
Трест «Житлобуд-1» і до війни, і зараз залишається найбільшим державним містобудівним підприємством, яке фактично мало монополію на будівництво житла в Харкові. Оскільки проведення аукціонів зараз необов’язкове через воєнний стан, є ризик того, що «Житлобуд-1» міг отримати багато підрядів буквально завдяки домовленості з владою міста.
Аналітик Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін переконаний, що «Житлобуд-1» і справді отримав ці замовлення у неконкурентний спосіб. При цьому Лісічкін визнає, що трест має значні виробничі потужності.
«“Житлобуд-1” — найбільша будівельна корпорація міста і готова брати ці підряди, — коментує «Люку» антикорупціонер. — Проте, це улюблений підрядник міськради протягом багатьох років. Керівники, акціонери “Житлобуду-1” входили та входять до складу виконкому міськради, до провладної фракції депутатів міськради.
В неконкурентний спосіб “Житлобуд-1” отримував багато підрядів від міськради, в тому числі й на скандальну реконструкцію вулиці Весніна, де прибрали трамвай. Так само в неконкурентний спосіб вони отримують підряди й на ремонт житлового фонду міста після російських обстрілів».
Аналітик ХАЦ Євген Лісічкін додав, що до кінця 2022 року на відновлення житла в Харкові влада міста виділила ще близько 240 млн грн, з них 141 млн грн отримав «Житлобуд-1».
Тобто у підсумку станом на сьогодні з бюджету міста на відбудову укладено договорів вже на понад 700 млн грн.
За словами Лісічкіна, проведення аукціонів на ремонтні роботи було б доречним навіть в умовах воєнного стану і дозволило б зекономити десятки мільйонів гривень. У іншому випадку, вважає антикорупціонер, правоохоронні органи повинні моніторити державні закупівлі, складати акти виконаних робіт й порівнювати з тим, що буде після відновлення.
«Але і до вторгнення, і тим більше зараз, це практично не робиться, будемо відвертими», — запевняє експерт.
Відсутність прозорості не тільки дозволяє держпідприємствам отримувати підряди у неконкурентний спосіб, а й закуповувати будматеріали за завищеними цінами. Харківський антикорупційний центр ще у грудні 2022 року провів розслідування і з’ясував, що друге за кількістю підрядів підприємство — «Харківспецбуд» — замовляло будівельні матеріали дорожче, аніж вони коштують насправді. Наприклад, плиту OSB-3 комунальники купували у ТОВ «Епіцентр К» по 585 гривень за одиницю, коли на сайті «Епіцентру» вона коштує 445 гривень.
«Якщо принципи та підходи до ремонтів в міськраді Ігоря Терехова не зміняться, кількість відремонтованих будинків буде меншою, ніж могла б бути, якби матеріали купували за ринковими цінами», — коментує Лісічкін.
При підготовці цього матеріалу «Люк» звернувся із запитом до Харківської міської ради. У ньому ми запитали, чому більшість об’єктів відновлює саме «Житлобуд-1», а також — хто слідкує за якістю та безпекою відбудови житла.
Проте на запит 25 січня відповідь не надійшла. У телефонному дзвінку 9 лютого голова Департаменту інформації Юрій Сидоренко сказав «ще трошки почекати». Відповіді «Люк» досі не отримав.
На пресзустрічі 3 лютого щодо внесення змін до генплану міський голова Ігор Терехов запевнив, що до відновлення житла в Харкові залучатимуть й інших підрядників, навіть іноземних.
«Я часто чую, що от “Життлобуд-1” — це єдина компанія, яка буде відбудовувати [Харків], — сказав Терехов. — Це будівельна компанія, яка існує в Харкові, але не є монополістом на цьому ринку [… ] Вона була генеральним підрядником [… ] Що стосується майбутньої відбудови, є зацікавленість у різноманітних будівельних компаніях, у тому числі у міжнародних, які хочуть прийти до Харкова разом зі своїми інвестиціями».
Попри корупційні ризики, мешканців Харкова турбує також безпекова ситуація. Адже війна не закінчилась, місто продовжують обстрілювати, тож, чи варто поспішати з відновленням житла у місті, яке за 40 кілометрів від лінії фронту — питання відкрите.
Наразі важливо, щоб громада моніторила, аби ремонт їхніх будинків виконували якісно — для цього мешканці мають право залучати активістів.
«Можна також запросити акти виконаних робіт у міськради. Зіставити їх з тим, що зробили. Тобто виконувати громадську моніторингову функцію. Не зайвим буде також вимагати від міськради покращувати умови в бомбосховищах та укриттях, які в не зовсім задовільному стані», — підсумовує Лісічкін.
Що кажуть у «Житлобуді»
«Люк» зв’язався телефоном із Олександром Харченком, головою правління «Житлобуду-1», і запитали у нього, чому трест отримав підрядів на найбільшу суму від міськради.
«Бо за потужностями поряд із нами ніхто не стоїть, — відповів Харченко. — Для прикладу — у нас 60 баштових кранів, а у найближчих колег на ринку — 20, і це ще не точно. У нас багато екскаваторів, у нас своя база, ми технічно підготовлені. Крім того, ми змогли вчасно зорієнтуватись і з березня уже в строю. Ось і вся історія».
При цьому Харченко категорично заперечує, що «Житлобуд-1» є монополістом на ринку нерухомості й відновлення зруйнованого житла.
«Так, більшість будинків відновлює “Житлобуд-1”, жодна організація в Україні не відновила ще стільки, як ми, — запевняє він. — Але я б не сказав, що ми монополісти. Якби тільки нам давали підряди — тоді так [були б монополістами]. В основній більшості інші підприємства не мають ні належної кваліфікації, ні достатньої кількості кадрів».
За його словами, «Житлобуд-1» не тільки встигає відновлювати житло, а й будує нове — за час повномасштабної війни трест здав в експлуатацію три нових будинки. До того ж, підприємство «впроваджує нові технології» та допомагає в будівництві об’єктів, які забезпечують оборону Харкова.
«Чомусь ніхто не запитує, а чому ви більше за усіх туди вклали?» — наголошує Харченко.
Голова правління «Житлобуду-1» також розповів нам про темпи відновлення зруйнованого житла. За його словами, наразі трест повністю відновив у Харкові 64 будинки, в роботі — ще 35. Втім, до кінця року підприємство планує відбудувати загалом 50 житлових будинків.
«Думаю, що цифра буде значно вищою, враховуючи ту кон’юнктуру, яка склалась. Принаймні такі потужності у тресту є. До того ж, планується виділення додаткових коштів», — розповів Харченко у коментарі «Люк».
Очільник тресту уточнив, що більша частина будинків відновлюється за рахунок бюджету міста. Втім, фінансування, за його словами, все одно недостатньо.
«Проблема не в ремонті будинків. Найбільша проблема — це фінансування. Ми знайдемо спеціалістів, ми залучаємо науку до вирішення проблем. Але пришвидшити все можна тільки, якщо буде більше грошей. Буде більше фінансування — буде швидше йти процес відновлення», — зазначив голова правління «Житлобуду-1».
Ми також запитали в Олександра Харченка, чи вважає він будинки тресту архітектурно привабливими й чи вписуються вони, на його думку, у міський ландшафт.
«На мою думку, найкрасивіша в Харкові — це будівля на перехресті Сумської та Динамівської [ця будівля споруджена “Житлобудом-1”], — зазначив він. — Дуже образливо за цей будинок. Ви ж бачили, скільки туди було прильотів. ЖК ”Театральний”, “Меридіан” — це будинки, які за архітектурою не поступаються нікому».
Також Харченко переконаний, що соціальна забудова «Житлобуду-1» [масове житлове будівництво] «значно кращі», аніж таке саме житло у Відні.
Очільник тресту також наголосив, що все зруйноване житло відновлюється з суворим дотриманням нормативів та законодавства, адже за порушення передбачена кримінальна відповідальність.
Що по архітектурі
Відомо, що концепцією майбутньої відбудови Харкова займається британський архітектор Норман Фостер [детально про Фостера можна прочитати в нашому матеріалі — «Люк»]. У грудні 2022 року він навіть приїжджав до України та зустрічався з Ігорем Тереховим.
Міський голова запевняє, що разом із всесвітньовідомим архітектором буде створювати «ідеальне місто майбутнього з індустріальними, високотехнологічними парками». Та поки що ця співпраця більше схожа на піар-кампанію, аніж на реальне вирішення проблем.
Поки Терехов планує будувати «місто майбутнього», нагальними є питання, як тут і зараз відновлювати зруйновані житлові будинки, щоб це було безпечно та не порушувало архітектурну концепцію міста — щоб відновлене житло відтворювало органічний міський ландшафт.
Харківська архітекторка, засновниця студії IK Architects Катерина Ярова в коментарі «Люк» пояснює, що почати треба з двох речей:
- Провести комплексну експертизу та класифікувати пошкодження й руйнування;
- Враховувати кількість та запити людей, які втратили житло (станом на лютий 2023 року понад 150 тисяч харків’ян перебувають без даху над головою).
На думку архітекторки, слід відновлювати не усе житло підряд, а те, в яке люди планують повертатись. І вже на основі даних про кількість людей та ступінь руйнування житла ухвалювати рішення про повну відбудову / часткову відбудову секції / капітальний ремонт.
«Якщо говорити про вписання архітектури в ландшафт — у Харкові цього й раніше не було, — коментує архітекторка. — Тому саме зараз є можливість відбудовувати райони з органічним поєднанням просторів, природи й транспортною інфраструктури.
Щодо поєднання із наявною забудовою — то як варіант можливе контрастне поєднання “панельок” та сучасної житлової архітектури. Але це можна робити якісно. Такі приклади є в багатьох країнах Європи, а також США. Коли навіть історичні будівлі мають сучасних “сусідів”, але це має привабливий вигляд».
Негативним фактором Ярова називає те, що сьогодні в умовах воєнного стану діє спрощена система оцінки обстеження постраждалих будівель та споруд.
«Це вже можна оцінювати як “зраду”. Бо багато рішень приймаються в інтересах зацікавлених сторін. Тому насамперед мають чітко працювати інституції з контролю рішень, та освоєння бюджетів, донорських коштів тощо», — зазначає архітекторка.
Залучення інших світових архітекторів чи «зірок архітектури» — правильний крок, вважає Катерина Ярова, оскільки така співпраця привертатиме до проблем Харкова увагу, зацікавленість світової спільноти та гроші. Однак, не варто забувати, й про українських фахівців.
«Я вважаю, що доцільно залучати світових експертів на якісь точкові проєкти. До всіх урбаністичних проєктів, на мій погляд, слід запрошувати українських архітекторів, які розуміють контекст, специфіку та менталітет суспільства. Адже багато провідних світових експертів ніколи не були в Україні [Фостер та архітектори з його робочої групи жодного разу не були в Харкові — “Люк”] й вважають, що у нас тут “минуле століття”. Але це не так», — наголошує Ярова й додає, що запропонувати «гідні рішення» можуть топові українські архітектори — Олег Дроздов, Юліан Чаплінський, Віктор Зотов.
У якості референсів для відновлення Харкова архітекторка радить звернути увагу на повоєнні проєкти відбудови Роттердама, Ґданська, Копенгагену та Більбао.
«Або кейси, де проєктування починається із запитання — яким ми бачимо місто через 10, 20, 50, 100 років. З покроковими рішеннями, змінами в архітектурі, плануванням для того, щоб прийти до мети, — наголошує експертка.
Треба розуміти, що не вийде відбудувати все за короткі терміни, і відновити те саме, що було — не найкращий підхід. Необхідне якісне переосмислення міста і життя в ньому».
На думку архітекторки, швидкою альтернативою будівництву нового житла може стати використання незаселених новобудов. Цей варіант, вважає Ярова, допоміг би одночасно вирішити проблему відбудови та якнайшвидше забезпечити житлом мешканців, які його втратили.
Враховуючи велику кількість таких новобудов у Харкові, надати людям житло можна вже зараз, не затягуючи процес. Для цього потрібні чіткі законодавчі механізми, які дозволять забудовникам продати квадратні метри державі або на заміну отримувати певні «бонуси».
Саша Дмитрук, обкладинка та колажі — Катерина Дрозд
Дмитро Кузубов, фото з архіву Ольги Клейтман та Дмитра Кузубова, обкладинка — Катерина Дрозд
Інші матеріали з серії «Яким має бути Харків після перемоги?»:
Яким має бути Харків після перемоги? Розмова з Ольгою Клейтман, авторкою реконструкції Саржиного Яру
Розмова з Максимом Розенфельдом, учасником робочої групи з відбудови
Аналізуємо поточну ситуацію з безпекою та успішний досвід інших країн
Що потрібно зробити з міським транспортом, щоб за нього не було соромно?
Аналізуємо, чи можна збудувати місто раз і назавжди
Що для відбудови міста може зробити Норман Фостер?
Розбираємо досвід відбудови повоєнного Кельну
Що потрібно, щоб перетворити Харків на місто-мрію?
Як кожен може впливати на майбутню долю міста?
Досліджуємо особливості відбудови повоєнного Гданська
Досліджуємо досвід повоєнного Лондона
Розповідаємо історію забудови площі Свободи — урбаністичний експеримент, що (не) втілився
Вивчаємо досвід відбудови Дрездена
Досліджуємо принципи реставрації та їх актуальність сьогодні
«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.
Новини
Новини
Новини 
Люди
Новини 
