Лист до Харкова. Сандра Струмскас
До початку повномасштабної війни Росії проти України в рубриці «Лист до Харкова» різні люди, які колись жили в нашому місті, писали листа абстрактному другу в Харків.
З 24 лютого наше місто покинули сотні тисяч мешканців. Багато хто змушений був тікати у невідомість, лишаючи свої домівки, рідних та друзів. Тож відтепер в рубриці «Лист до Харкова» ми збираємо їхні історії.
Сьогодні свій лист до міста-героя надіслала Сандра Струмскас зі Львова. Сандра — дослідниця, активістка, SMM-менеджерка львівської фірми з оцифрування культурної спадщини SKEIRON, координаторка проєкту dveryki, кураторка проєкту [ПРО ХаРКІВ] та популяризаторка харківського району Залопань.
Харкове, любий, я пишу тобі зі Львова, де живу вже майже вісім місяців.
За цей час я змирилась з новим місцем проживання, з вимушеним переїздом. Але змирилась не повністю, бо все одно думаю про переїзд назад, мрію про майбутнє. Я вже так хочу купити квиток в один кінець, зібрати свої речі та поїхати, бо я харків‘янка й хочу жити в Харкові.
Харкове, ти став моїм справжнім домом. Я називаю тебе рідним містом, попри те, що я знайома з тобою 5,5 років. Ми з тобою так міцно сплелися, ти тепер частинка мене й я не уявляю своє життя без тебе.
Я приїхала до тебе в 2016 році на навчання й просто жила, щоб вчитися. Взагалі не цікавилась, яке воно — місто, куди я приїхала, що трапляється у ньому, ходила одним маршрутом.
Але на третьому курсі, поступивши на кафедру реконструкції та реставрації, я почала цікавитись історією архітектури, гуляти. Я зрозуміла, що ти приховуєш красоти, які мало хто бачить, бо щоб їх побачити, треба зробити крок у бік.
Я все більше цікавилась, знаходила класні місця, вулички й будівлі. І була шокована, що ти настільки гарний. А коли ще почала знайомитися з людьми, то взагалі офігевала: з тобою живуть неймовірні люди, вони створюють речі, які мотивують, рухають тебе й розвивають. Ти зібрав найкращих, надихаєш їх робити більше й краще.
Ми всі знаємо, що ти не ідеальний, що є багато проблем, але ми, харків‘яни, хочемо допомагати тобі, змінюватися разом з тобою на краще. Саме тому я так хочу жити тут. Бо ти — як найкращий друг, якому допомагаєш пройти всі важкі моменти, з яким пліч-о-пліч йдеш по життю.
Так, Харкове, ти — це більше, ніж місто. Уявляєш, як у тебе багато друзів? Тисячі людей люблять тебе й хочуть бути разом з тобою. Я теж хочу.
Зараз я у Львові, живу тут харківське життя, знайомлюсь з харків’янами, роблю проєкти про Харків, підтримую харків’ян. Й все більше розумію, що ти — це частина кожного з нас. Тому ми такі невгамовні.
Я знаю, що ти вже інший, не такий, як до 24-го. Знаю, що ніколи не буде, як раніше. Але я готова до будь-чого, головне — з тобою!
Ми всі повернемся до тебе, до нашого рідного міста. До тебе, Харкове.
Сандра Струмскас, візуал — Катерина Дрозд
Інші листи до Харкова:
- Юлия Солошенко из Киева
- Евгений Гордеев из Днепра
- Юлия Максимейко из Стокгольма
- Мария Нечеса из Быдгоща
- Марина Приходько из Нью-Йорка
- Аня Зяблікова з острова Реюньйон
- Влад Фисун из Киева
- Олександр Столовий із Києва
- Мано Глонті зі Львова
- Дар’я Спасова з Умані
- Ліна Плуженко з Чернівців
- Євген Скрипник із Києва
- Настя Палій з Івано-Франківська
- Таліна Дітчук із Побужан
- Оксанка Годісь із Соснівки
- Костянтин Васюков зі Львова
- Райко Божич із Сербії
- ЕШ із Лондона
- Іван Пономаренко з Трускавця
- Ася Шевцова зі Львова
- Дар’я Морген зі Львова
- Владислав Романьков зі Львова
- Влада Горбачова з Берліна
«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.