Головна » За містом » Лист до Харкова. Влада Горбачова
…

Лист до Харкова. Влада Горбачова

Час прочитання: 2 хв

До початку повномасштабної війни Росії проти України в рубриці «Лист до Харкова» різні люди, які колись жили в нашому місті, писали листа абстрактному другу в Харків.

З 24 лютого наше місто покинули сотні тисяч мешканців. Багато хто змушений був тікати у невідомість, лишаючи свої домівки, рідних та друзів. Тож відтепер в рубриці «Лист до Харкова» ми збираємо їхні історії.

Сьогодні свій лист до міста-залізобетона написала діджитал-маркетологиня, food&travel блогерка Влада Горбачова з Берліна.

Я пишу тобі з довгої подорожі, в яку ніколи не хотіла.

Кажуть, що тут весело, тепло й цікаво, але все таке несправжнє. Щодня я усміхаюся різними мовами й одягаю нескінченні маски — креативного працівника, гідної біженки, сильної жінки, але хочу лише до тебе. Тобі було все одно, як я виглядаю, що роблю і чого досягнула. Ти приймав мене такою, як є.

Я відвідала 83 країни заради того, щоб завжди повертатися до тебе. В мене було стільки «можливостей» переїхати, але я не розуміла: навіщо? Я люблю тільки тебе і хочу бути з тобою. Мене все в тобі влаштовує, ти мене надихаєш і все розумієш з напівслова.

Я і раніше всім розказувала, який ти в мене красивий, талановитий, сильний і ні на кого не схожий. Мені не вірили, наді мною сміялися, мені всі казали скоріше тебе залишити. Але тепер про твою сміливість дізнався весь світ. Слова захоплення, любові, поваги на всіх мовах планети — вони тепер про тебе.

1 березня я продовжувала неохоче збирати речі і пішла подихати свіжим повітрям весни. І коли спиною відчула, що ракета летить сзаду просто на мене, то нікуди не побігла, а навпаки зупинилася і вирішила це прийняти. За секунду вона приземлилася в сотні метрів від мене. Я зітхнула і подумала: «Ну добре, напевно, поїду на деякий час».

За сім місяців я переночувала у 24 різних місцях. І, на жаль, вже знаю декілька наступних, і навряд чи серед них будеш ти. Адже мені страшно і не соромно від цього.

Не знаю, чи вистачить мені сил колись поїхати на Північну Салтівку, де я прожила 27 років, навіть коли стихнуть вибухи. Не знаю, коли знов тебе побачу і який ти матимеш вигляд. Навіть не знаю, чи будуть ще існувати мої речі та улюблені місця, коли допишу цей лист.

Знаю лише, що дуже тебе люблю і дуже тобою пишаюся.

Влада Горбачова, обкладинка — Катерина Дрозд


Інші листи до Харкова:


«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.

Поділитись в соц мережах
Підтримати люк